При проведенні обстеження посівів гороху в фазу бутонізації – цвітіння відмічається заселення рослин гороховим зерноїдом (брухусом), південним сірим довгоносиком, гороховими попелицями, подекуди гороховим трипсом. Фіксується літ горохової плодожерки.
Жуки горохового зерноїда зимують всередині зерен, з якими потрапляють на поле під час сівби, також у скиртах соломи, рослинних рештках. У фазі бутонізації жуки перелітають на посіви, заселяючи спочатку крайові смуги. Жук завдовжки 4,5-5 мм, чорний, вкритий рудувато-бурими та білуватими волосками. Імаго живляться пилком та пелюстками квіток. Активні у спеку, у похмурі дні, а також вранці та ввечері ховаються в квітках гороху або поміж стуленими молодими листками. Самка жука відкладає яйця лимонно-жовтого кольору на стулки молодих бобів. Через 6-10 днів відроджуються личинки, які вгризаються в середину бобів, а згодом – у недостигле зерно, де живляться його вмістом, розвиваються до лялечок і жуків та залишаються в ньому. У насінині може поселитися від 1 до 3 личинок. Пошкодження зерна личинками брухуса призводить до зменшення його маси, погіршує якість, товарність та схожість. Пошкоджене зерно не можна використовувати на їжу та на корм худобі.
Обприскування насіннєвих і фуражних посівів гороху інсектицидами проводять у фазі бутонізації – початку цвітіння проти горохового зерноїда за наявності 10 жуків / 100 помахів сачком дозволеними препаратами відповідно до «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (далі – Реєстр). Обробки необхідно проводити в тиху, безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Під час проведення захисних обробок необхідно суворо дотримуватись регламентів застосування препаратів. Також слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил та правил особистої гігієни.
Горохові попелиці
Поширені повсюдно. Завдають шкоди гороху, чині, виці, сочевиці, багаторічним бобовим, іноді – хрестоцвітим (капустяним). Попелиці висмоктують сік з рослин і вводять у них токсичні ферменти. Пошкоджені рослини відстають у рості, що призводить до зменшення урожаю та погіршення якості насіння. Сприятливими умовами для масового розвитку попелиць на горосі є тепла погода та помірна вологість повітря. На чисельність попелиць впливають дощові зливи, які змивають комах на землю, холодна погода, що затримує розвиток шкідника, у південних регіонах – літня спека й посуха. У роки з підвищеною вологістю спостерігається значна загибель попелиць від ентомофторозу. Упродовж вегетаційного періоду розвивається до десяти поколінь крилатих і безкрилих партеногенетичних самок.
На посівах гороху у фазу бутонізації з’являються метелики горохової плодожерки, а масовий їх виліт збігається з фазою цвітіння. Метелик має розмах крил 11-16 мм; передні крила темно-сірі; дзеркальце утворене двома синювато-сріблястими лініями. Задні крила буруваті з сіруватим відтінком по краю. Гусениця 12-13 мм завдовжки, зеленувато-біла, голова жовта; передньогрудний та анальний щитки сірувато-коричневі.
Самки вилітають з недорозвиненими яєчниками, тому потребують додаткового живлення і лише через 5-13 діб починають відкладати яйця. Розміщують їх по одному, рідше по 2-4, переважно на нижньому боці листків, прилистках, чашечках квіток, іноді на стеблах, квітконіжках, черешках. Плодючість самок – до 240 яєць. Ембріональний розвиток відбувається впродовж 5 діб за температури +29 °С і до 24 діб при +15 °С. Гусениці плодожерки прогризають отвір у стулці молодого боба (переважно біля верхнього шва) і крізь нього проникають усередину. Спочатку вони мінують стінку боба, потім живляться вмістом сім’ядолей. Кожна гусінь знищує до чотирьох зерен. Через ці пошкодження в зернiвку проникають збудники бактерiальних i грибних хвороб гороху, зокрема аскохiтозу. Чисельність плодожерки i її шкодочинність збільшується у посушливi роки. При дозріванні зерна гусениці завершують живлення, прогризають у стулці боба отвір поблизу дзьобика, через нього виходять назовні і заляльковується у ґрунті.
Гороховий трипс завдає шкоди гороху, виці, сочевиці, сої та іншим бобовим. В першу чергу завдають шкоди дорослі особини трипсів. Самки відкладають яйця в пиляки квіток, боби та тканину листків гороху. У цих самих місцях живляться личинки, що спричинює появу сріблястих плям та некроз тканин. У разі значної чисельності трипсів спостерігається побуріння та відмирання листків, скручування верхівок стебел, зморщення та пустоцвітість квітів, деформація й відпадання бобів, що призводить до різкого погіршення врожаю. Застосування інсектицидів при чисельності понад 1 імаго / 2 квітки або 2 личинки / 1 квітку гороху.
Захист посівів гороху від шкідників здійснюють за виявлення горохової попелиці – 250-300 екз. / 10 помахів сачком, або 20% заселених рослин, горохової плодожерки – 40 метеликів / 1 ловче коритце за ніч. Необхідно вести постійний моніторинг за посівами гороху та при надпороговій чисельності шкідників провести захисні обробки інсектицидами, які рекомендовані «Реєстром» у фазу бутонізації – до початку масового цвітіння.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні економічного порогу шкодочинності та лише дозволеними препаратами згідно з «Реєстром». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.