У посівах озимих та ярих зернових культур продовжиться розвиток клопа шкідливої черепашки. Через часті дощі та перепади температурного режиму у травні заселення посівів хлібними клопами було розтягнутим у часі. Відповідно, строки відкладання клопами яєць і відродження личинок також змістилися. Тому наразі у посівах можуть одночасно зустрічатися перезимувалі клопи, яйця й личинки молодших віків.

Зерно, пошкоджене личинками шкідника, деформується, а його маса – значно зменшується, знижується вміст і якість клейковини, що погіршує хлібопекарські властивості борошна – тісто стає рідким, липким, втрачає пружність. В пошкодженому зерні знижуються і посівні якості насіння. Для недопущення пошкодження посівів та збереження якості зерна, за наявності або перевищення економічного порогу шкодочинності (ЕПШ), два і більше екземплярів на 1 м² у посівах сильних і цінних сортів пшениці, на решті посівів – 4-6 екз. / 1 м², рекомендовано провести захисні заходи інсектицидами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (далі – Реєстр). Оптимальним терміном проведення обприскування є поява на посівах 5-15% личинок III віку, що свідчить про відродження переважної більшості личинок.

Під час наливу зерна пройде вихід з ґрунту та живлення на колосі жуків хлібної жужелиці (туруна) та хлібних жуків (жук-кузька). Шкідники виїдатимуть зерно в період молочної і воскової стиглості та вибиватимуть стигле зерно з колосків, що призводитиме до втрат врожаю та збільшення падалиці. До боротьби з цими шкідниками приступають за наявності 3-5 ж. / 1 м2.

Колосу пшениці і ячменю будуть шкодити пшеничний трипс, злакові попелиці. За надпороговою чисельністю ці шкідники значно знижують масу зерна. Окрім того, злакові попелиці є переносниками вірусних хвороб.  Шкідливість цих фітофагів зменшуватиметься за огрубіння зерна. Личинки пшеничного трипса висмоктують сік і викликають часткову білоколосість та щуплість зерна, а дорослі трипси пошкоджують прапорцевий листок в результаті чого він скручується, ускладнюючи вихід колосу. Поріг шкодочинності для пшеничного трипса – 50-100 екз. / 100 помахів сачка, або 8-10 ос. / 1 стебло, злакової попелиці у фазу колосіння – 8-10 ос. / 1 стебло, у фазу формування зерна – 20-30 ос. / 1 стебло. Трипси та попелиці будуть знешкоджені при обробці зернових проти клопа-черепашки.

 

Триватиме відродження личинок червоногрудої п’явиці. Личинки скелетують листя, яке з часом засихає, рослини пригнічуються і відстають у рості. Розвиток личинок триває близько двох тижнів. Личинки, що завершили живлення, переходять у ґрунт на глибину 2-3 см, де влаштовують колисочку і заляльковуються. ЕПШ личинок у фазу колосіння становить 0,5-1 екз. / 1 стебло, або при ушкодженні 8-10% листової поверхні.

Під час наливу зерна значної шкоди, можуть завдавати сіра зернова та звичайна зернова совки, гусениці I віку, які спочатку вгризатимуться в середину зерна, а потім ним живитимуться. В подальшому гусениці IV віку об’їдатимуть зерно зовні, часто знищуючи його повністю. Живлення гусениць триватиме до збирання врожаю. До боротьби з шкідником приступають за наявності 3-5 гус. / 1 м2.

Ярим зерновим культурам шкодитимуть хлібні блішки, п’явиці, злакові мухи, хлібні пильщики. Личинки злакових мух живляться тканиною центрального листка та зачатком колоса (ЕПШ – 40-50 екз. / 100 помахів сачком). Личинки хлібного пильщика прогризають міжвузля і живляться тканинами стінок стебел, підгризені стебла ламаються і тому посіви мають вигляд, ніби вони витолочені худобою або побиті градом. За умов підвищеної  температури та вологості повітря можливе повсюдне збільшення чисельності й шкідливості  злакових цикадок.

За частого випадіння дощів та теплої погоди поширяться хвороби озимої пшениці, як-от борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, піренофорозу, існуватиме висока загроза ураження колосу фузаріозом, альтернаріозом, оливковою пліснявою.  Вищевказані хвороби, а також темно-бура та сітчаста плямистість (гельмінтоспоріоз), розвиватимуться на посівах озимого і ярого ячменю, передусім в загущених посівах на добре удобрених полях.

На посівах зернових культур, де посів проводився непротруєним або неякісно протруєним насінням чи не було дотримання сівозміни (посів зернових по зернових), можливий розвиток сажкових хвороб. У разі загрози одночасного розвитку хвороб колоса посіви обприскують рекомендованими фунгіцидами.

У посівах гороху шкодитимуть гороховий зерноїд, попелиці, плодожерка, горохових трипсів.  Помірно тепла й волога погода сприятиме утворенню чисельних колоній горохової попелиці та спричинятиме деформацію листків, стебел, квітів і молодих бобів та їх засихання.  Жуки горохової зернівки (брухуса) відкладатимуть яйця в боби. Личинки, що відродяться, пошкоджуватимуть зерно майбутнього врожаю. За сухої спекотної погоди можливе підвищення чисельності й шкідливості горохової плодожерки, акацієвої (бобової) вогнівки, трипсів, клопів.

 

Посіви гороху (крім зеленого горошку) обробляються в період бутонізації – початку цвітіння в разі наявності та перевищення ЕПШ (на 10 помахів сачком 2-3 екз. горохового зерноїда, 250 особин попелиць, 2 особини трипсів на квітку, 25-30 яєць / 1 м² горохової плодожерки та акацієвої вогнівки) інсектицидами з діючою речовиною: тіаметоксам, диметоат, лямбда-цигалотрин+тіаметоксам,  альфа-циперметрин, зета-циперметрин  та іншими.

При підвищеній зволоженості повітря очікується ураження рослин гороху аскохітозом, пероноспорозом, можливо іржею, борошнистою росою, гнилями. Проти  хвороб гороху проводять захисні заходи фунгіцидами згідно з Реєстром.

У посівах багаторічних і однорічних трав шкодитиме комплекс фітофагів, серед яких найчисельнішими будуть гусінь совок, листовий люцерновий довгоносик (фітономус), люцерновий жовтий насіннєїд (тихіус), клопи, попелиці, лучний метелик, сарана тощо. За частих опадів ймовірне ураження бобових трав хворобами, зокрема бурою плямистістю, іржею, аскохітозом та іншими.

На насіннєвих ділянках в період стеблування – бутонізації люцерни за чисельності фітономуса понад 5-8 ж. / 1 м2 та 20-30 лич. / 100 помахів сачком, жовтого тихіуса 20-30 жуків, гусениць совок 8-10 екз. / 1 м2, клопів сліпняків 15-20, люцернової товстоніжки 20-25, попелиць 500-600 екз. / 100 п. с. слід провести захисні обробки.

Озимому ріпаку продовжуватимуть завдавати шкоди оленка волохата, гусениці капустяного та ріпного біланів (ЕПШ 2 екз. / 1 рос.), капустяна попелиця (ЕПШ 2 колонії / 1 м²), ріпаковий листоїд (ЕПШ 1 екз. / 1 рос.) та інші шкідники. Стручки озимого ріпаку в осередках пошкоджуватиме капустяна стручкова галиця (капустяний стручковий комарик), насіннєвий ріпаковий прихованохоботник. При перевищені ЕПШ необхідно проводити захисні обробки посівів проти комплексу шкідників дозволеними препаратами.

При подальшому наростанні температур, наявності крапельної вологи та частих дощів можливе розповсюдження таких хвороб на озимому ріпаку як-от фомоз, пероноспороз, альтернаріоз, циліндроспоріоз, борошниста роса, сіра гниль.

За теплої й вологої погоди посіви соняшнику заселятиме геліхризова попелиця. За посушливих погодних умов можливе масове розмноження трипсів, саранових, за помірно вологих – клопів, листогризучих і підгризаючих совок, лучного метелика. В разі заселення  соняшнику попелицями понад 20% рослин та за відсутності ентомофагів; клопами (2 екз. / 1 кошик) до початку цвітіння культури здійснюють обприскування посівів інсектицидами.

За рясних опадів, високої вологості повітря збудники несправжньої борошнистої роси (пероноспорозу), білої та сірої гнилей, фомозу, альтернаріозу уражуватимуть листки, стебла, корені рослин соняшнику. За підвищеної температури і вологості повітря можливе осередкове поширення фомопсису, за дефіциту вологи – іржі. Перед цвітінням соняшнику за умов очікування епіфітотії: гнилей кошиків, фомопсису, несправжньої борошнистої роси рекомендовано провести захисні обробки фунгіцидами.

У насадженнях картоплі, томатів, інших пасльонових культур повсюдно продовжить свій розвиток колорадський жук. Він щороку наносить значної втрати врожаю картоплі. Без захисту рослин втрати можуть становити від 30 до 90% врожаю в залежності від чисельності жука, погодних умов, стану і фази розвитку картоплі, рівня стійкості сорту та інших факторів. За масової появи личинок I-II віків та чисельності їх 10 і більше екз. на кожну із 8-10% заселених рослин, захищають дозволеними інсектицидами.

На капусті шкодитиме комплекс фітофагів: попелиці, клопи, білани, молі. Розпочнеться літ метеликів листогризучих совок (капустяної, городньої, помідорної). За чисельності гусениць совок 1-2 на ранній, 2 і більше екземплярів – на пізній капусті, за 5% і більше заселених рослин, молі, біланів 2-5 екз. / 10 % рослин; проти попелиць в разі заселення 5-10 % рослин посіви захищають інсектицидами.

Розвиток хвороб картоплі та томатів (фітофтороз, макроспоріоз), огірків (пероноспороз, бактеріоз), цибулі (пероноспороз), буде цілком залежати від погодних умов. За підвищеної вологості повітря інтенсивність розвитку хвороб овочевих культур посилиться. Рослинам цибулі суттєвої шкоди завдаватимуть личинки цибулевої мухи (ЕПШ складає 3-4 яєць цибулевої мухи / 10 % заселених рослин). Триватиме розвиток на цибулі та часнику пероноспорозу.

Яблунева плодожерка залишається найнебезпечнішим шкідником зерняткових культур. У яблуневих садах триватиме літ, відкладання яєць, відродження та живлення гусениць яблуневої плодожерки I покоління. Молоді жуки яблуневого квіткоїда в червні перейдуть у літню діапаузу. Метелики білана жилкуватого відкладатимуть яйця і заляльковуватимуться. Помірна тепла з високою відносною вологістю погода сприятиме повсюдному зростанню чисельності й шкідливості попелиць, медяниць, щитівок, несправжніх щитівок, а суха й спекотна – подальшому поширенню кліщів.

Личинки яблуневого і грушевого плодових пильщиків пошкоджуватимуть плоди, виїдаючи насіннєву камеру. Личинки сливового пильщика живитимуться плодами сливи, що спричинятиме завчасне їх опадання. В плодових насадженнях відбуватиметься заляльковування гусениць та початок льоту метеликів яблуневої молі.

За надмірної вологості повітря на зерняткових культурах очікується розвиток парші яблуні та груші, борошнистої роси, на кісточкових культурах –моніліального опіку, клястероспоріозу, кучерявості листків персика. Для забезпечення надійного захисту плодових культур від шкідників і хвороб потрібно чітко дотримуватися рекомендованих схем захисту із застосуванням дозволених до використання в Україні пести­цидів.

Протягом червня виноградні насадження пошкоджуватимуть гусениці І генерації гронової листокрутки (листовійки), очікується їх заляльковування, а в кінці ІІ декади червня – відродження метеликів нової генерації. Погодні умови спричинили розтягнутий літ метеликів та відродження гусениць, тому заходи щодо обмеження чисельності гусениць слід проводити дозволеними до використання інсектицидами згідно з Реєстром.

Посушлива спекотна червнева погода сприятиме збільшенню чисельності й шкідливості кліщів (павутинних, виноградного повстяного). Дощі, роси за температури +20 °C … +27 °C з відносною вологістю повітря 70-95% сприятимуть розвитку мілдью. У загущених виноградниках за несвоєчасного підв’язування пагонів розвиватиметься оїдіум. Відразу після цвітіння виноградники захищають від мілдью, оїдіуму та кліщів рекомендованими препаратами.

Багатоїдні шкідники

Саранові (італійський прус, нестадні кобилки). На  пасовищах, в лісосмугах  триватиме відродження та живлення личинок нестадних видів саранових та пруса італійського, а в подальшому, при нестачі кормової бази, шкідники переселятимуться на сільськогосподарські угіддя. При виявленні осередків личинок I віку італійського пруса 2-5, нестадних кобилок 5-10 екз. / 1 м², проводять обприскування посівів. Кращий ефект спостерігається від обробок баковими сумішами (40 % перетроїдними, 60 % фосфорорганічними препаратами). Обробки проводять вранці або ввечері, коли комахи знаходяться на рослинах. Основну масу личинок саранових слід ліквідувати у ІІІ-ІV віці, до окрилення саранчуків.

Лучний метелик. Можливий осередковий літ, відкладання яєць, відродження та живлення гусениць у неугіддях, придорожніх смугах, посівах багаторічних трав та інших посівах. Обмеження масового розмноження шкідника можливе за вчасне виявлення вогнищ фітофага та суворе дотримання термінів і норм витрати інсектицидів.

Стебловий (кукурудзяний) метелик літатиме та відкладатиме яйця, особливо на добре розвинуті рослини кукурудзи, проса та товстостебельних бур’янів. За умов теплого, вологого літа очікується масовий розвиток і шкодочинність метелика.

Повсюди в посівах багаторічних трав, овочевих і просапних культур осередково шкодитимуть гусениці І покоління листогризучих совок (капустяна, совка-гамма, городня та інші). Триватиме літ метеликів підгризаючих совок (озимої, окличної), їх яйцекладка та виплодження гусениць. Заходи з обмеження чисельності совок повинні бути спрямовані проти усіх стадій фітофагів.

Відбуватиметься відродження личинок І покоління американського білого метелика. Гусениці скелетують листя і обплітають їх павутиною. У вогнищах поширення шкідника зрізують і спалюють павутинні гнізда з гусеницями, накладають ловильні пояси, при необхідності застосовують хімічні заходи. В V-VI віці гусениці розповзаються по деревах, а до IV – живуть в гніздах спільно, тому необхідно знищити їх до розповзання.

Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з Реєстром. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, котрі пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.