Батьківщиною картопляної молі є Північна Америка. На сьогодні шкідник поширений в більш ніж 90 країнах Європи, Азії, Африки, Північної, Центральної, Південної Америки, Океанії. Він добре адаптується у помірних широтах. На нашій території вперше вогнища картопляної молі виявлені у 1980 році в Криму.
Карантинний шкідник пошкоджує картоплю, особливо бульби у сховищах, тютюн, баклажани, томати, дурман, паслін та інші культурні й бур’янисті пасльонові.
Картопляна міль – невеликий метелик, розмах крил якого становить 12-16 мм. Передні крила коричнево-сірі з чорнуватим внутрішнім краєм, помітні жовті лусочки і темно-коричневі штрихи без смуг. Задні крила світло-сірі, однотонні. Голова і щупики світло-сірі з жовтими лусочками, вусики темно-сірі. Яйце овальне, розміром 0,45-0,55×0,8 мм. Щойно відкладені яйця білувато-перламутрові. З розвитком зародку яйце темнішає. Перед відродженням гусениці вона стає помітною крізь оболонку яйця.
На півдні України картопляна міль у природних умовах розвивається в п’ятьох поколіннях, що накладаються одне на одного, тому імаго спостерігаються майже безперервно, з травня по листопад, за найвищої чисельності у вересні-жовтні.
Шкодочинність
Картопляна міль пошкоджує 85-90% бульб картоплі, які знаходяться біля поверхні ґрунту. Уражені бульби погано зберігаються, сильніше уражуються хворобами, втрачають товарний вигляд та якість. Листки тютюну стають непридатними для виготовлення сигарет. Пошкоджуючи плоди томатів, баклажанів, перцю гусениці спочатку роблять ходи під прикриттям чашолистиків, а потім під шкіркою плода. При розрізі томатів всередині можна виявити гусениць різних віків та їх ходи, заповнені екскрементами.
Характерною зовнішньою ознакою пошкодження бульб картоплі гусеницями – накопичення на їх поверхні екскрементів, коли личинки роблять хід майже під самою шкіркою. Остання поступово висихає, осідає і утворює помітний рубець. Та більш глибокі ходи спрямовані в середину картоплини, зовні майже непомітні, звивисті, заповнені екскрементами, в них оселяються сапрофітні гриби. У діаметрі вони не більше 2-3 мм, стінки вкриті павутиною. В окремих бульбах може розвиватися більше 10 гусениць.
Щорічно площа зараження збільшується, під впливом сприятливих погодних умов весни-літа. Комаха теплолюбива, може розвиватися не тільки влітку, але й взимку за температури зберігання картоплі вище +10 ℃. Основним способом поширення шкідника є перевезення і висаджування заселених бульб.
Фітосанітарні заходи
- Запобігання завезенню та поширенню шкідника у нові райони, дотримання карантинних правил. Забороняється також ввозити плоди томатів, баклажанів та інших пасльонових культур із зон зараження країн розповсюдження картопляної молі.
- Фумігація бульб картоплі перед висаджуванням. Знищення пасльонових бур’янів, підгортання кущів, що не допускає оголення бульб, збирання врожаю до засихання бадилля та негайне вивезення з поля, знищення рослинних решток і глибока оранка ґрунту.
- У разі виявлення льоту метеликів та ушкодження рослин – обприскування інсектицидами.
Найефективніша боротьба полягає у комплексі карантинних, організаційно-господарських, агротехнічних і хімічних заходів:
- систематичному обстеженні полів, місць складання і зберігання картоплі;
- просторовій ізоляції пасльонових культур у сівозмінах;
- глибокій оранці полів з-під пасльонових;
- оптимальному режимі лікувального й основного періодів зберігання картоплі;
- заходів щодо попередження поширення картопляної молі.