Павутинний кліщ став серйозною загрозою для посівів соняшника, особливо в умовах високих температур і тривалих періодів посухи. За сприятливих умов шкідник формує до 10-15 поколінь за сезон. Без своєчасного проведення заходів захисту культури втрати врожаю можуть сягати 30-50%, а в деяких випадках – призвести до повної втрати продуктивності уражених рослин.
Павутинний кліщ – дрібна рухлива комаха жовтого, білого, оранжевого або червоного кольору розміром від 1 до 2 мм. Цикл їх розвитку залежить від температурних умов середовища. Так, оптимальною температурою для розвитку кліщів є +29… +31 °С, а вологість повітря – 35-55%. За тривалої спеки (+30…+32 °С) кліщі відроджуються з яєць через 6-9 діб. Розвиток личинок та німф становить 10-14 діб. Розвиток одного покоління – 16-20 діб.
Шкідник живиться соком рослин, що значно знижує врожайність, особливо на фізіологічно ослаблених посухою посівах, навіть якщо чисельність фітофагів не перевищує економічного порогу шкодочинності (ЕПШ).
Слід відзначити, що донедавна павутинні кліщі майже не шкодили посівам соняшнику. Будучи поліфагами, вони віддавали перевагу сої, овочевим та плодовим культурам, але зміна клімату призводить до поширення нових, нетипових для нашої зони видів. Кліщі заселяють переважно нижній бік листків, де живуть у павутині. Живляться соком рослин, проколюючи епідерміс листка, на якому з’являються спочатку світло-зелені плями, які згодом зливаються й утворюють знебарвлені ділянки (мармуровість). При цьому збільшується випаровування води, відбувається втрата хлорофілу та порушення функцій листкового апарату. Рослини відстають у рості, листки передчасно засихають та опадають, гинуть стебла. Рослини можуть передчасно закінчувати вегетацію. У разі пошкодження кліщем більш ніж на 10% рослин соняшника у фазах 2-6 листків, доцільно провести обробку акарицидами.
Павутинний кліщ є дуже складним об’єктом для контролю. В першу чергу це пов’язано з його біологічними особливостями. Для виявлення шкідника рекомендують використовувати збільшувальне скло або мікроскоп. Неозброєним оком кліщі можуть здатися звичайними плямами бруду або ураження кліщем можна сплутати з проявом хвороб (септоріозом, альтернаріозом).
Кліщі можуть концентруватися в крайових смугах полів, особливо якщо поле оточене бур’янами. Але їх може рознести і вітром по всьому полю. З метою надійного захисту культури від цих шкідників та оптимізації фітосанітарного стану протягом вегетаційного періоду застосовуються різні препарати. Часто для контролю кліщів аграрії застосовують інсектициди з акарицидною дією. Але це не завжди є правильне рішення. Так, у інсектицидів відсутня овіцидна дія – препарати не активні проти яєць, личинок та німфи, вплив відбувається тільки на імаго, вони не ефективні за температури вище +25 °С й мають нетривалий захисний період – всього 7-10 днів. Контактним інсектицидам важко потрапити на нижню частину листка – зону життєдіяльності кліща. Для контролю павутинного кліща рекомендується застосовувати саме акарициди. Вони на відміну від інсектицидів контролюють яйця, личинки та німфи (за рахунок чого, захисний період складає понад 30 днів), стійкі до високих температур та сонячного випромінювання. Обробку посівів акарицидами бажано починати до масової появи кліщів. Обов’язковою вимогою щодо застосування є забезпечення суцільного покриття площі та рясного змочування рослин під час проведення обприскування. При застосуванні пестицидів обов’язково слід враховувати рекомендації щодо умов застосування препарату.
Для регулювання чисельності павутинних кліщів з метою зменшення їх негативної дії на майбутній врожай необхідно проводити постійний моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських угідь, особливо соняшнику, сої, кукурудзи.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення про право роботи із ними. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.