Саранові – родина з ряду прямокрилих. В умовах України з родини саранових досить поширені сарана італійська, або італійський прус, перелітна або азіатська, та її підвиди: середньоруська, марокканська і різні види кобилок — блакитнокрила, темнокрила, біло-смугаста, чорно-смугаста, безкрила, лучна та інші. Загалом до 20 видів. Довжина самців 14,5-25 мм, самок – 23,5-41 мм, колір тіла варіює і може бути коричнево-бурим, сіро-коричневим, коричневим, бурим, жовто-бурим або білуватим. Забарвлення саранових змінюється в залежності від місця існування, тому багато з них подібні до листя, трави або каменів.

Сарана – типовий поліфаг, тобто живиться всіма рослинами, проте надає перевагу злаковим культурам – кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо. На культурних рослинах вони об’їдають усі наземні частини, насамперед листя, на зернових – відгризають колоски, поїдають також і соковиті плоди.

Личинки відроджуються у II-III декадах травня, масова поява личинок спостерігається при прогріванні ґрунту до + 23 °C, а період розвитку їх триває 30-45 днів. Личинки проходять п’ять віків, поступово збільшуючись у розмірах, перетворюючись на дорослу комаху. Окрилення у південних резерваціях України починається в перших числах липня, а відкладання яєць самками розпочинається у середині серпня і триває до жовтня.

За способом життя саранові поділяються на стадні, до яких належать італійський прус, перелітна і марокканська сарана та нестадні види – кобилки, коники тощо. Саранові час від часу збираються у величезні куліги (якщо це личинки) або зграї (скупчення імаго) та мігрують на далекі відстані. Дорослі саранові групами перелітають на відстань до кількох  десятків кілометрів. Але під час сильних вітрів зграї стадних саранових може заносити ще далі, відомі  випадки перельотів на відстань понад 200 км за добу.

Саранові становлять серйозну небезпеку сільськогосподарським культурам. В умовах спекотної, посушливої погоди їх чисельність та шкодочинність може стрімко збільшитися. Тому можливе розселення шкідників на посіви сільськогосподарських культур та інші території. Ці комахи найагресивніші та найшкідливіші у світі, особливо стадні види, яким властиві періодичні масові розмноження, що завдає великих збитків сільському господарству. Сарана завжди з’являється несподівано, як стихійне лихо, якому важко зарадити. Для того, аби шкідник не став несподіванкою, необхідно постійно проводити моніторинг у місцях резервації та, у разі виникнення загрози, терміново вживати заходи для знищення.

Ненажерливість личинок зростає, коли вони переходять у старші віки, особливо за спекотної погоди (+28…+32 °С і вище). Надвисокі температури повітря часто спричиняють масовий рух личинок, зазвичай в одному напрямку, на пошуки соковитої рослинності, зокрема в посіви сільськогосподарських культур. Згуртовані личинки дотикаються одна до одної і, як наслідок, виникає умовний рефлекс стадності. Куліги личинок здатні знищувати на своєму шляху 40-100% рослинної маси. За добу зазвичай переміщуються на 30-50 м, рідше – на 150-200 м, а за всю личинкову фазу відходять від місць відродження на відстань до 3-4 км.

Шкодочинність визначається розміром куліг і станом рослинності. Так, сарана в кількості 1000 екз. / 1 м² з’їдає 30 кг рослин у сухій масі. Після перетворення на імаго з розвинутими крилами, сарана може подолати до 300 км за добу на висоті 600 метрів. Віддаючи перевагу злаковим культурам, як-от кукурудза, просо, сорго, пшениця, а також деяким іншим рослинам, сарана здатна спожити значні обсяги рослинності. Це підкреслює важливість моніторингу та контролю за популяцією саранових, аби мінімізувати її шкідливий вплив на сільськогосподарські культури та запобігти масштабним збиткам.

Спеціалістами відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування Управління фітосанітарної безпеки та санітарної охорони території Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області систематично проводяться обстеження сільськогосподарських угідь та неорних земель. Станом на 7 липня 2025 року, личинками саранових, переважно по краях полів, заселено 3% площі просапних культур за середньої чисельності личинок – 0,5-2 екз. / 1 м², 15% площі багаторічних трав за чисельності   нестадних кобилок – 1-2 екз. / 1 м², італійського пруса – 0,5-1 екз. / 1 м², 20% обстеженої площі неорних земель за чисельності нестадних кобилок – 1-3 екз. / 1 м², італійського пруса – 0,5-2 екз. / 1 м². Віковий стан личинок: ІІ-15%, ІІІ-26%, ІV-32%, V-17%, окр.-10%. Видовий склад саранових: 97% – нестадні кобилки, коники, 3% – стадні види (італійський прус).

З метою своєчасного виявлення і недопущення поширення осередків з високою чисельністю перелітної сарани, було підготовлено Сигналізаційне повідомлення №15 «Увага! Марокканська сарана та італійський прус» та розіслано суб’єктам господарювання усіх форм власності, розміщено  на сайтах об’єднаних територіальних громад Одеської області та на сайті Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Відповідно до абз. 2, ч. 2, ст. 18 Закону України «Про захист рослин», підприємства, установи, організації усіх форм власності та громадяни зобов’язані у сфері захисту рослин проводити систематичні обстеження угідь, посівів, насаджень, продукції рослинного походження, сховищ тощо. У разі виявлення поширення шкідливих організмів, інформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин. Таким чином, підприємствам усіх форм власності необхідно своєчасно організувати обстеження посівів сільськогосподарських угідь, особливу увагу необхідно приділити неорним землям, багаторічним травам та у разі виявлення масового поширення саранових терміново повідомити про це державних фітосанітарних інспекторів у районах або Головне Управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Заходи боротьби з сарановими

Система захисту від саранових повинна розпочинатися з профілактичних заходів, а саме – з проведення обстеження місць резервації. Обстеження краще проводити після сходу сонця і до 9 години або з 18-ї і до заходу сонця, коли саранові в стані відносного спокою перебувають на рослинах.

Для  недопущення поширення небезпечного шкідника у разі виявлення масових скупчень (зграй імаго чи куліг личинок) перелітної сарани негайно провести захист посівів та несільськогосподарських угідь. Особливу увагу необхідно приділити неорним землям, багаторічним травам, узбіччям доріг та пасовищам.

Обробки рекомендовано проводити за чисельності личинок стадних видів (перелітної сарани) 2-5 екз. / 1 м², нестадних видів 10-15 екз. / 1 м² вранці та ввечері, коли комахи сидять на рослинах. Захист посівів від саранових починають за масової появи личинок I віку. Основну масу личинок стадних саранових слід ліквідувати за розвитку їх у III-IV віці.  Об­роб­ки потрібно встигну­ти закінчи­ти до по­чат­ку ок­ри­лен­ня са­ра­но­вих. Кулігу, що рухається, обробляють на площі за 200-250 м від її «голови», охоплюючи по спіралі, що перевищує фронт куліги. Обприскування проводять інсектицидами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування.

Землекористувачам під час проведення захисних обробок посівів сільськогосподарських культур та інших територій необхідно суворо дотримуватись регламентів застосування засобів захисту рослин та техніки безпеки при роботі з ними із забезпеченням збереження корисної ентомофауни та медоносних бджіл. Звертаємо увагу на те, що під час та після проведення винищувальних заходів із застосуванням хімічних засобів захисту рослин необхідно дотримуватись заборони випасу свійської худоби та птиці на території проведення захисних обробок та суміжної з нею. Бджолярам необхідно завчасно вжити відповідні заходи для унеможливлення отруєння бджіл.

Восени проводиться обстеження місць найбільш вірогідного відкладання яєць (ворочок) з метою визначення площі, на яких доцільно провести спеціальні заходи боротьби. Місця найбільшої щільності яйцекладок дискуються або переорюються.

Спеціалісти відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування ще раз наголошують на важливості систематичного моніторингу  та контролю за популяцією саранових на сільськогосподарських угіддях, неорних землях і пасовищах. У разі ж виявлення масового поширення саранових – терміново повідомляти про це Головне Управління Держпродспоживслужби в Одеській області.