Геліхризова попелиця у нашій країні поширена всюди. На соняшнику живляться квітками, верхівковими листками, з яких висисають сік, що зумовлює їх пожовтіння і зморщування. За значного пошкодження втрати урожаю можуть сягати до 70%.
Тіло безкрилої самки грушоподібної форми, довжиною 1,5-2 мм, жовтувато-зелене. Маргінальні горбики не помітні, проте бувають зародкові медіанні горбики на 8, іноді на 7 сегментах черевця (по 2 горбики). Вусики світлі, шестичленикові, їх довжина дорівнює половині довжини тіла. Останній членик – темний. Лобова лінія рівна, без жолобків і горбиків. Трубочки короткі, темно-зелені, конічні, з кришечками. Хвостик світлий, дуже короткий, його довжина дорівнює ширині. Ноги світлі, вершини стегон буруваті, а гомілок і лапки – чорні. Тіло крилатої самки досягає в довжину 1,3-1,8 мм. Голова і груди темні, черевце зелене з темною плямою на 3-6 сегментах. З боків сегментів є також темні плями округлої форми. Темні вусики досягають 3/4 довжини тіла. На лобі присутній явний горбик. Трубочки темні, циліндричні, з кришечками. Яйця овальні, чорні.
Ротовий апарат попелиць – хоботок колючо-смоктального типу. Він складається з чотирьох «стилетів», захованих у «піхвах». Середній «стилет» утворює два канали: по одному з них витікає слина, через інший вбирається рідка їжа – рослинні соки. Попелиці своїм хоботком протикають верхній шар рослин і смокчуть їх соки.
Масове відродження з яєць личинок, що дають безкрилих партеногенетичних самок, спостерігається в квітні. Самки живуть 45-52 дні, а плодючість однієї особини становить 25-30 личинок. Шкідник дає два покоління. З середини травня спостерігається міграція крилатих особин на вторинного господаря (цукровий буряк, боби, квасоля, вика, картопля). Тривалість міграції – 8-15 днів залежно від погодних умов. При дозріванні відбувається міграція об’єкта на бур’янисту рослинність. З другої половини серпня з’являються полоноски, що перелітають на первинного господаря. З появою статевого покоління відбувається запліднення. Відкладання зимуючих яєць триває до кінця жовтня. Плодючість самок становить 6-10 яєць. Для успішного розмноження попелиці необхідна тепла і суха погода в квітні і травні, а для її розвитку оптимальними умовами є середньодобова температура +20… +25 °C і відносна вологість повітря 70-90%.
Заходи захисту
Посіви соняшника обробляють інсектицидами у фазі 2-4 пар справжніх листків, при заселенні понад 10% рослин попелицями, а перед цвітінням при заселенні 20% рослин і наявності на кожній 40-50 екземплярів та за відсутності ентомофагів. Обприскування проводять інсектицидами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Також дієвим методом є дотримання сівозміни, який передбачає повернення соняшнику на колишнє місце не раніше ніж через 4 роки (в ідеальному варіанті через 8). В середині літа необхідно позбавлятися від бур’янів, які є резерватами попелиць. Велике значення має внесення збалансованої кількості добрив, дуже важливо не допустити перенасичення рослини азотом, тому що, чим більше в рослинному соку азотних сполук, тим швидше буде розмножуватися шкідник. В свою чергу суха та спекотна погода сприяє масовому розвитку на рослинах соняшнику геліхризової попелиці.
Під час проведення захисних заходів необхідно дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98, Законів України «Про захист рослин», «Про пестициди та агрохімікати», ст. 37 Закону України «Про бджільництво» та правил особистої гігієни. Залучати до роботи з пестицидами тільки осіб, котрі мають посвідчення про право роботи з пестицидами.