Протруювання насіння – важливий етап підготовки до посіву культур через те що насіннєвий матеріал є одним із джерел інфекційного запасу хвороб. Протруювання посівного матеріалу – запорука отримання здорових дружних сходів, збереження рівномірного розташування рослин, високої врожайності та якості врожаю. Протруюють насіння завчасно за 2-3 тижні, або безпосередньо перед сівбою. За оптимальних погодних умов протруйники забезпечують захист молодих рослин, які є найбільш вразливими, впродовж 20-40 днів після сівби.

Поєднання фунгіцидних та інсектицидних протруйників забезпечує можливість захистити сходи не тільки від збудників хвороб, а й від комплексу шкідників. Проти кореневих гнилей, сажкових хвороб, гельмінтоспоріозів, пліснявіння насіння та інших хвороб застосовують протруйники фунгіцидної дії на основі флутріафолу, карбендазиму, тритіконазолу тощо. Проти личинок коваликів та чорнишів, гусениць підгризаючих совок, хлібних жуків, туруна насіння обробляють препаратами на основі імідаклоприду, тіаметоксаму, диметоату та інших. Протруйники застосовують згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (далі – Реєстр).

Тривала посушлива погода у вересні сприятиме масовому розвитку шкідників. У I-II декадах вересня прогнозується відродження личинок  хлібної  жужелиці (туруна), які розвиватимуться на стерні та падалиці зернових колосових культур, а з появою сходів озимих зернових культур – мігруватимуть на посіви. Тривалість пошкодження  рослин озимих колосових культур  восени,  залежатиме від вологості ґрунту. За посухи личинки будуть живитися 15-25 днів, за вологої осені – набагато більше. Живлення личинок припиняється, коли температура стане мінусовою. Пошкоджені личинками хлібної жужелиці листки пшениці мають «змочалений вигляд». Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) хлібної жужелиці – 1-2 екз. / 1 м².

У посівах зернових культур істотно шкодитимуть гусениці підгризаючих совок. Характер і розмір пошкодження ґрунтовими шкідниками залежатиме від їх віку та фази розвитку культури. Відчутної шкоди фітофаги завдаватимуть пізнім, недружнім сходам, які не мають сформованого вузла кущення. Пошкодження найчастіше починається з країв поля і поширюється на ньому плямами, які надалі утворюють суцільні «плішини», подекуди великих розмірів. ЕПШ підгризаючих совок – 2-3 гус. / 1 м².

Шкідлива дія попелиць зумовлена висмоктуванням поживних речовин з рослин, що пригнічує їх ріст і розвиток, а також токсичною дією слини, яка вводиться комахою в рослини під час харчування. А головне, попелиці – переносники вірусних хвороб типу мозаїки та карликовості з хворих рослин, на здорові посіви. ЕПШ злакової попелиці – 40-50 екз. / 1 м².

У вересні відбуватиметься літ імаго, яйцекладка та відродження личинок злакових мух осінньої генерації. За пошкодження сходів злаковими мухами, у рослин  жовтіє та в’яне центральний листок, зазвичай це відбувається у фазу 3-4 листків. Якщо основне стебло пошкоджено до початку утворення бічних стебел, то такі рослини зазвичай гинуть. ЕПШ злакових мух – 30-50 екз. / 100 помахів сачком.

За умов теплої затяжної осені, достатньої вологості повітря протягом осінньої вегетації, складуться оптимальні умови для розвитку в посівах озимих зернових культур борошнистої роси, кореневих гнилей, бурої листової іржі, септоріозу та інших плямистостей листя. Потреба в оздоровленні посівів озимої пшениці може настати в період кущіння за 1% – інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листовою іржею, 5% – септоріозом та іншими плямистостями листя. Використовують фунгіциди, які рекомендовані «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». У разі збігу термінів захисту посівів від шкідників та хвороб, обприскування поєднують в один технологічний прийом, використовуючи суміш фунгіцидів та інсектицидів.

За посушливих і теплих погодних умов у вересні, небезпечними в посівах озимого ріпаку можуть бути хрестоцвіті блішки, підгризаючі та листогризучі совки (оклична, капустяна), білани, ріпаковий пильщик (трач).

Жуки хрестоцвітих блішок пошкоджують сім’ядольні та справжні листки, вигризаючи невеликі круглі отвори. У випадку ураження точки росту рослина гине. У разі масового розмноження шкідників, за два-три дні вони здатні повністю знищити сходи ріпаку, що призводить до пересівання культури. Пошкоджені хрестоцвітими блішками рослини ріпаку більше уражуються хворобами, погано набирають вегетативну масу. ЕПШ шкідника складає 3-5 екз. / 1 м².

Можливе пошкодження рослин ріпаку гусеницями озимої совки ІІ покоління. Гусениці підгризаючи рослини з ґрунту, грубо надкушують листки з країв і підгризають кореневу шийку рослин. Інколи повністю  знищують рослини в рядку. ЕПШ шкідника – 2 екз. / 1 м². При надпороговій чисельності слід застосовувати інсектициди, обробки проводять ввечері, коли гусінь харчується на рослинах.

Восени ріпаковий пильщик масово з’являється із настанням прохолодної погоди, особливо за високої вологості. На початку вересня на листках ріпаку можна помітити яйця шкідника. Це починають працювати самиці пильщика II генерації. Через деякий час на листках з’являються личинки, так звані несправжньогусениці цієї ж генерації, саме вони є найбільшою загрозою молодим рослинам ріпаку і майбутньому врожаю. Швидко поїдаючи ніжні соковиті листочки, личинки скелетують їх, залишаючи недоторканими лише дрібні жилки. Також варто зазначити, що за сухої та теплої погоди шкідник активізує свою шкодочинність, самиці відкладають більше яєць, а личинки ще активніше включаються в процес поїдання листя. Несправжньогусениці старших поколінь надзвичайно витривалі до холодів і навіть заморозків.  За температури повітря -1 °С вночі та +7 °С вдень вони не перестануть знищувати посіви ріпаку. Пошкодження личинками рослин може призвести до повної загибелі посівів. ЕПШ несправжніх гусениць ріпакового пильщика – 2-3 екз. / 1 м².

Тепла, волога погода сприятиме ураженню рослин озимого ріпаку хворобами: пероноспорозом,  фомозом, альтернаріозом. В період утворення 4-5 листків культури та проявлення ознак вищезгаданих хвороб, посіви слід оздоровити фунгіцидами. З метою запобігання переростання та покращення перезимівлі ріпаку у фазі 4-6 листків культури проводять інгібування росту листя шляхом обприскування препаратами згідно з Реєстром.

На посівах соняшника пізніх строків сівби, в І-ІІ декадах вересня на кошиках триватиме харчування гусениць бавовникової совки ІІІ покоління, соняшникової вогнівки. За вологої погоди можливий розвиток і поширення білої і сірої гнилей. Для стримання розвитку зазначених хвороб необхідно планувати проведення десикації.

Стебловий (кукурудзяний) метелик. Пізнім посівам кукурудзи завдаватимуть шкоди гусениці ІІ покоління стеблового (кукурудзяного) метелика. Гусінь стеблового кукурудзяного метелика завершуватиме живлення у рослинах кукурудзи та інших товстостеблих культур і переміститься у нижню частину стебла, де вона залишиться зимувати. Тому для попередження розмноження стеблового метелика у наступному році, проводять низьке зрізування стебла культури не вище 10 см, лущення стерні, ранню глибоку зяблеву оранку.

Пошкодження гусеницями стеблового і лучного метеликів, бавовникової совки сприяють ураженню качанів кукурудзи фузаріозом. Типова ознака ураження фузаріозом – поява блідо-рожевого або білого густого нальоту у зоні ураження. В центрі такого осередку зернівки майже цілком зруйновані, стають брудно-бурими, легко кришаться і ламаються. Все це суттєво знижує урожайність кукурудзи та якість зерна. Ураження качанів відбувається за допомогою спор, що розносяться комахами, вітром та дощем з уражених вегетативних органів кукурудзи і рослинних решток.

За високої температури та оптимальної вологості повітря продовжуватиметься розповсюдження летючої та пухирчатої сажок на кукурудзі, особливо в приватному секторі. Стримують розвиток хвороби дотримання сівозміни, якісне протруєння насіння, вирощування стійких сортів та гібридів.

На томатах продовжуватиметься розвиток та розповсюдження фітофторозу, макроспоріозу та верхівкової гнилі, а на рослинах капусти – фомозу, альтернаріозу, пероноспорозу, бактеріозу (судинний, слизовий) та інших хвороб.

У вересні в плодових багаторічних насадженнях триватиме живлення  гусениць яблуневої плодожерки, золотогуза, білана жилкуватого та розвиток сисних шкідників: попелиць, кліщів, щитівки і несправжньої щитівки. Повсюдно на зерняткових культурах поширюватиметься парша яблуні і груші, борошниста роса, плодова гниль. Захисні заходи плодових насаджень від хвороб хімічними препаратами, можливі тільки у разі дотримання термінів очікування до збору урожаю.

Гусениці ІІІ покоління гронової листовійки пошкоджуватимуть виноградні насадження пізніх строків дозрівання. У кінці вересня очікується їх заляльковування.

Можливе пошкодження листків виноградним зуднем. Триватиме розвиток мілдью та оїдіуму. Пошкодження ягід шкідниками сприятиме розвитку сірої гниллі на гронах.

Мишоподібні гризуни

Міграція гризунів на стерню та площі просапних культур розпочалась в серпні. Найвища їх чисельність залишалась в посівах багаторічних трав та на неорних землях. В умовах затяжної осені можливе загострення проблеми мишоподібних гризунів. Боротьбу з мишоподібними гризунами слід розпочинати із знищення  осередків біля скирт, лісосмуг, на площах багаторічних трав та інших угідь через реалізацію агротехнічних заходів, зокрема  лущення стерні, збирання соломи і своєчасний основний обробіток ґрунту. За наявності 3-5 і більше жилих колоній гризунів на одному гектарі слід застосовувати біологічні препарати  і родентициди згідно з Реєстром.

Саранові

По видовому складу переважають нестадні види саранових (кобилки, коники) та спостерігаються поодинокі екземпляри  італійського пруса та перелітної (азіатської) сарани. Шкідники розвиваються переважно на узбіччях доріг, біля ставків, річок, на пасовищах та луках, бур’янах, в крайових смугах посівів сільськогосподарських культур. У вересні відбуватиметься літ окрилених саранчуків та відкладання ними яєць у ворочки. Враховуючи, що більшість саранових живуть і розмножуються на цілинних занедбаних угіддях, за високої чисельності ворочок, найефективнішим прийомом восени є проведення боронування, дискування або оранки всієї площі в залежності від характеру її використання (неудоби, пасовища тощо), чим знищується до 80% шкідників. Суцільні хімічні обробки угідь планують за наявності 1-2 і більше ворочків / 1 м² лише у вогнищах високої чисельності.

Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними до використання препаратами згідно з Реєстром. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення про право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.