У господарствах Одеської області на полях озимого ріпаку, де отримали сходи, спостерігається заселення та пошкодження посівів шкідниками: хрестоцвітими і ріпаковими блішками, гусеницями озимої совки, несправжньогусеницями ріпакового пильщика, гусеницями капустяного і ріпного біланів та капустяної совки.
Хрестоцвіті та ріпакові блішки – маленькі жуки (1,5-3 мм) з овально-довгастими тілами, довгими вусиками та стрибаючими задніми ногами, які завдають шкоди хрестоцвітим культурам (капусті, редьці, ріпаку). Забарвлення різноманітне: чорне, смугасте, з металевим блиском. Блішки пошкоджують сім’ядольні та справжні листки, вигризаючи невеликі круглі отвори. У випадку ураження точки росту рослина гине. У разі масового розмноження шкідників за два-три дні вони здатні повністю знищити сходи ріпаку, що призводить до пересівання культури. Економічний поріг шкодочинності (далі – ЕПШ) складає 3-5 екз. / 1 м².
Відмічається пошкодження рослин ріпаку гусеницями озимої совки ІІ покоління. Гусениці підгризаючи рослини з ґрунту, грубо надкушують листки з країв і підгризають кореневу шийку рослин. Інколи повністю знищують рослини в рядку. ЕПШ – 2-3 екз. / 1 м². При перевищенні ЕПШ застосовують інсектициди згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (далі – Реєстр). Обробки проводять ввечері, коли гусінь харчується на рослинах.
Проходить літ, яйцекладка та відродження несправжньогусениць ріпакового пильщика ІІ покоління. Сприятливими для розвитку шкідника є прохолодна погода та висока вологість повітря. Розвиток несправжньогусениць залежно від погодних умов і триває 25-40 діб. Личинки перших віків скелетують, доросліші об’їдають листки, залишаючи тільки товсті жилки. Пошкоджені рослини нерідко гинуть, що призводить до зрідження чи повної загибелі посівів. Гусениці старших віків пильщика витривалі до нічних заморозків. ЕПШ несправжніх гусениць ріпакового пильщика – 1-2 екз. , 1 росл., або 2-3 екз. / 1 м².
Триває літ метеликів капустяного і ріпного біланів та пошкодження рослин ріпаку їх гусеницями. Гусениця завдовжки 40-50 мм, жовтувато-зелена, з темно-бурими щитками, по боках тіла – жовті смуги, вздовж спини світла смуга. Гусениці до IV віку тримаються групами й скелетують листки з нижнього боку, об’їдаючи м’які частини. З IV – V віків переходять на верхній бік листка і ведуть поодинокий спосіб життя. Вони грубо об’їдають листки з країв або з’їдають м’якуш до товстих жилок, у насiнникiв обгризають бутони, квiти, забруднюючи рослину екскрементами. Оптимальною температурою для розвитку шкідника є +20…+26 °С, повний цикл розвитку завершується за 35-60 діб. За високої вологості повітря гусениці й лялечки часто гинуть від хвороб.
Гусениця капустяної совки завдовжки 35-50 мм, 16-нога, мінливого забарвлення, від сірувато-зеленого до темно-бурого, майже чорного, по боках тіла широка жовта смуга, на спині – темний малюнок у вигляді «ялинки». Гусениці I віку скелетують листя знизу, а II та III – вигризають у листках наскрізь отвори неправильної форми. Вони інтенсивно живляться вночі та на світанку, а в денні години спостерігається спад активності. Розвиток гусениць триває впродовж 25-30 діб. На заляльковування мігрують у ґрунт на глибину 5-12 см. ЕПШ капустяної совки – 1-2 екз. / 1 росл. при заселенні 2-5% рослин, капустяного і ріпного біланів – 3-5 екз. / 1 росл., або заселення гусеницями 10% рослин.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з Реєстром. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.