В жовтні в господарствах Одеської області триватиме посів озимих зернових культур. Зважаючи на це, необхідно проводити протруєння посівного матеріалу. Протруєння насіння забезпечує дружні сходи, запобігає втраті врожаю на ранніх стадіях розвитку та зменшує потребу в обприскуванні рослин протягом вегетації.
Вибір протруйника проводять з урахуванням фунгіцидної та інсектицидної активності для захисту від шкідників та хвороб, що передаються через насіння або ґрунт. Протруйники знищують грибкові та бактеріальні збудники, які можуть знаходитись на поверхні насіння або у ґрунті, забезпечуючи захист від кореневих гнилей, пліснявіння тощо. Деякі препарати також мають інсектицидну дію, що дозволяє захистити молоді паростки від ґрунтових шкідників. Захищаючи насіння на ранніх стадіях, протруювання сприяє формуванню здорових сходів, що в подальшому позитивно впливає на густоту посівів та загальну врожайність. Протруюють кондиційне насіння завчасно (за 7-14 днів до посіву) або безпосередньо перед сівбою.
На падалиці зернових колосових культур з вересня проходить розвиток імаго і личинок хлібного туруна (жужелиці). В жовтні, з появою сходів озимих зернових, турун мігрував на посіви, де продовжував відкладати яйця та відбувалося відродження личинок шкідника. За безконтрольного розмноження, особливо на полях по стерньовим попередникам, жужелиці завдають рослинам значних пошкоджень та призводять до необхідності пересіву великих площ. Личинка у своєму розвитку проходить три віки. Її голова та грудина мають темно-буре забарвлення, колір тіла змінюється відповідно до віку: І-ІІ вік – сірувато-зелене, наприкінці живлення – біле, перед заляльковуванням – кремового відтінку. Личинки поїдають листя молодих сходів, залишаючи тільки жилки. Пошкоджені листки і молоді стебла пшениці мають «змочалений вигляд». У місцях масового скупчення шкідника рослини гинуть повністю, через що на полях утворюються характерні залисини. Тривалість пошкодження рослин озимих культур восени залежатиме від вологості ґрунту. За посухи личинки будуть живитися 15-25 днів, за вологої осені – до 100 днів. Слід зазначити, що личинки не припиняють живлення навіть під час зимівлі під сніговим покривом і поїдають листя, затягуючи його до своїх нірок.
Восени в період сходи-3-й листок обробку озимої пшениці проводять за чисельності личинок 1-2 екз. / 1 м² або на початку кущення 2-3 екз. / 1 м² за умов денної температури не нижче +12 °C, а нічної – не нижче +5 °C. При дифузному заселенні шкідником невеликих площ (40-60 га) обприскування проводять суцільно. За осередкового характеру заселення посіву турунами достатньо обробити крайову смугу завширшки до 150 м по периметру поля, або вибірково в осередках підвищеної чисельності, обприскуючи і 4-6 м навколо самого осередку. Посіви рекомендовано обробляти інсектицидами, які зазначені в «Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (далі – Реєстр). У разі розміщення озимої пшениці після стерньових попередників за умов достатньої вологості ґрунту ефективною може бути передпосівна обробка насіння інсектицидними препаратами.
За помірно теплої погоди злакові мухи (гессенська, шведська, чорна пшенична) будуть заселяти поля та шкодити посівам озимих зернових культур від фази сходів до кущіння. Значної шкоди завдаватимуть раннім та зрідженим посівам. Характерні симптоми пошкодження рослин личинками з’являтимуться на 8-16 день від початку їх живлення. Личинка проникає всередину пагону і робить спіральний хід до конуса росту або зародка колоса, виїдаючи на своєму шляху всі ніжні тканини. Внаслідок пошкоджень жовтіє і засихає центральний листок, пагін пригнічується й відмирає. У разі пошкодження ярих до початку кущіння зазвичай гине вся рослина. При сухих погодних умовах може пошкодити до дев’яноста відсотків пшениці. У рослин, які вижили істотно знижується зимостійкість, тому багато з них гине протягом зимівлі.
За сприятливих погодних умов посівам зернових колосових культур завдаватимуть злакові попелиці та цикадки цикадки. В посушливi роки розмножується у великiй кiлькостi, утворюючи численнi колонiї на листках i стеблах. Найбiльшої шкоди завдають при ранньому заселеннi злакiв. На пошкоджених рослинах збiльшується кiлькiсть пустих колоскiв, знижується якiсть зерна. Пошкодженi рослини жовтiють i в’януть. Крім безпосередньої шкоди попелиці переносять вірусні захворювання. Уражені вірусами рослини знижують зимостійкість і можуть загинути взимку або навесні.
У фазу сходів за перевищення економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) шкідниками – цикадки (50-150 особин / 1 1 м² ), злакові попелиці (5-10 особин / 1 рослину), пшенична та шведська мухи (30-50 / 100 помахів сачком) – необхідно провести захисні заходи інсектицидами згідно з Реєстром.
За сприятливих погодних умов (теплої затяжної осені, частих дощів, ранішніх рос та туманів) можливий розвиток хвороб зернових культур: борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей, бурої листкової іржі, темно-бурої плямистості та інших плямистостей листя. Хворі рослини слабшають і можуть загинути під час перезимівлі. Проти кореневих гнилей, борошнистої роси, септоріозу, рекомендовано також передпосівне протруєння насіння препаратами, внесеними до Реєстру.
Посівам озимого ріпаку загрожуватимуть: хрестоцвіті та ріпакові блішки, ріпаковий пильщик, ріпаковий листоїд, гусениці капустяного і ріпного біланів, озимої і капустяної совок. Личинки перших віків ріпакового пильщика скелетують, доросліші об’їдають листки, залишаючи тільки товсті жилки. Пошкоджені рослини нерідко гинуть, що призводить до зрідження чи повної загибелі посівів.
Гусениці біланів до IV віку тримаються групами й скелетують листки з нижнього боку, з IV-V віків ведуть поодинокий спосіб життя. Вони грубо об’їдають листки з країв або з’їдають м’якуш до товстих жилок, забруднюючи рослину екскрементами. ЕПШ ріпакового пильщика – 2-3 личинки / 1 м²; хрестоцвіті блішки – 3-5 жуків / 1 м², ріпакові блішки – 10% пошкоджених рослин, капустяної совки – 1-2 екз. / 1 рослину при заселенні 2-5% рослин, капустяного і ріпного біланів – 3-5 екз. / 1 рослину, або заселення гусеницями 10% рослин. При перевищенні ЕПШ доцільно проводити обробки інсектицидами згідно з Реєстром.
На рослинах озимого ріпаку прогнозується розвиток хвороб, а саме пероноспорозу, фомозу, альтернаріозу та циліндроспоріозу. За появи ознак хвороб у фазі утворення розетки, рослини ріпаку оздоровлюють фунгіцидами з Реєстру. Найкраще рослини ріпаку перезимовують, утворивши 6-10 листків за висоти 10-15 см. У фазі 5-6 листків у рослин озимого ріпаку для запобігання переростання та покращення перезимівлі проводять обробку регуляторами росту.
В жовтні триватиме міграція мишоподібних гризунів з місць резервації (неорні землі, лісосмуги) на сходи озимих культур та багаторічні трави. За сприятливих погодних умов та достатньої кормової бази чисельність і щільність мишоподібних гризунів буде збільшуватись. Харчуючись сходами озимих, гризуни утворюють у посівах залисини. Полівки живляться переважно зеленими рослинними кормами і швидко гинуть, якщо харчуються лише зерном. Курганчикові миші, навпаки, основну енергію отримують з’їдаючи насіння, а у разі харчування лише зеленими рослинами гинуть через 2-3 дні.
З метою збереження посівів озимих зернових культур, ріпаку, багаторічних трав, а також, аби запобігти збільшенню чисельності та шкодочиності гризунів, слід організувати постійний контроль (моніторинг фітосанітарного стану) їх розвитку та у разі високої чисельності колоній провести винищувальні заходи від гризунів.
Заходи з обмеження чисельності мишоподібних гризунів доцільно проводити при перевищенні ЕПШ, який складає 3 жилі колонії на озимих культурах та 5 жилих колоній – на багаторічних травах. Запобігають розмноженню та розселенню мишоподібних гризунів через дотримання агротехнічних заходів, зокрема знищення післяжнивних решток і сходів падалиці, лущення стерні, збирання соломи і своєчасний основний обробіток ґрунту. Для винищення мишоподібних гризунів застосовують біологічні чи хімічні препарати (зернові принади) згідно з Реєстром.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з Реєстром. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.