Реформа шкільного харчування в Україні поступово набуває формату системної державної політики з чіткими цілями та ресурсами. Ключову роль у цій трансформації відіграє Держпродспоживслужба, яка забезпечує державний нагляд і контроль у межах реформи, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською. Фахівці служби перевіряють впровадження системи харчової безпеки HACCP, контролюють постачальників та погоджують меню.
Наприкінці минулого року оновлено Стратегію реформи шкільного харчування та операційний план її реалізації на 2026-2027 роки. До чотирьох стратегічних цілей, серед яких достатність фінансового ресурсу, модернізація інфраструктури, розвиток кадрового потенціалу, формування культури здорового харчування, додано п’яту стратегічну мету – розвиток міжнародної співпраці, адже український досвід дедалі активніше презентують за межами країни.
Масштаб змін уже вимірюється конкретними цифрами. За даними платформи про здорове шкільне харчування «Знаїмо», минулоріч безоплатне харчування отримали понад 1 млн учнів початкової школи. Із 1 вересня програму розширено: безкоштовні гарячі сніданки або обіди почали отримувати також учні 5-11 класів у прифронтових областях – Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській.
Наступний етап ще амбітніший. Із 2026 року безплатні шкільні обіди стають доступними для всіх школярів України, незалежно від віку чи місця проживання. Це означає, що держава переходить до універсальної моделі забезпечення, де якісне харчування розглядається не як пільга, а як базовий стандарт освітнього середовища.
Таким чином, реформа крок за кроком реалізує свою ключову ідею: рівний доступ до безпечної та якісної їжі має кожна українська дитина – у мегаполісі чи в найвіддаленішій громаді. І саме ефективний державний контроль стає запорукою того, що ця мета залишається не декларацією, а робочою стратегією.
