Розвиток мишоподібних гризунів у лютому значною мірою визначатимуть погодні умови. Підвищення температурного режиму сприятиме таненню снігового покриву та льодяної кірки, що може спричинити затоплення жилих нір у низинах сільськогосподарських угідь та загибель шкідників.
За умов стабільної теплої погоди без опадів та помірної зволоженості ґрунту, слід очікувати подальшого наростання чисельності та шкодочинності гризунів, особливо молодняку, на посівах озимих культур та багаторічних травах. За сприятливих умов миші розмножуються масово, здатні швидко відновлювати популяцію та повторно заселяти сільськогосподарські угіддя. При масовому розмноженні гризуни значно зріджують посіви, навесні серед зеленіючих посівів бувають великі прогалини з норами і ходами шкідників.
З метою попередження розмноження та збільшення гризунів необхідно систематично проводити обстеження сільськогосподарських угідь. Для обліку чисельності мишоподібних гризунів застосовують маршрутний метод: на кожні 200 га площі угіддя закладають маршрут завдовжки 1 км (що рівнозначно кількості 1 200 чоловічих кроків та 1 400 – жіночих). Рухаючись стацією вздовж чи діагоналлю, підраховують усі колонії, що трапляються на смузі завширшки 5 м. Підрахована кількість колоній відповідає їх кількості на 0,5 га. Наприкінці дня не менше ніж у десяти колоніях підраховують і прикопують усі нори, а вранці наступного дня рахують свіжовідкриті нори в кожній колонії. Ці обліки дають змогу визначити кількість і відсоток жилих колоній і нір.
Захист посівів для обмеження чисельності та шкодочинності мишоподібних гризунів доцільний при перевищенні економічного порогу шкодочинності (далі – ЕПШ), який складає 3 жилі колонії на озимих культурах та 5 жилих колоній – на багаторічних травах. У разі виявлення чисельності шкідників, що перевищує економічний поріг шкодочинності, на посівах озимих культур та багаторічних травах проводять захисні заходи, застосовуючи родентициди, які рекомендовані «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (далі – Реєстр).
При встановлення сталої температури повітря вище +5°С протягом 5-7 днів, слід очікувати відновлення живлення личинок хлібного туруна на посівах озимих зернових культур. На зимівлю личинки шкідника пішли переважно в ІІ-ІІІ віках, тому ймовірно активне їх живлення та значне пошкодження озимих зернових культур. Необхідно вести постійний моніторинг, особливо на посівах, де попередниками є стерня. ЕПШ туруна у фазу початок кущіння зернових культур становить 2 екз. / 1 м², повне кущіння – 3 екз. / 1 м². За чисельності шкідника, що перевищує ЕПШ, проводять захисні обробки посівів дозволеними до використання інсектицидами.
Велике значення в зниженні чисельності хлібного туруна мають організаційно-господарські й агротехнічні заходи, насамперед, дотримання сівозміни, зменшення частки стерньових попередників під озиму пшеницю до 5-10%, своєчасне й без втрат збирання врожаю, лущення стерні, обробіток ґрунту за системою напівпару, знищення падалиці, сівба у другій половині оптимальних строків.
За умов теплої погоди, значних опадів, відносної вологості повітря на рівні 60-100% та ранкових густих туманів, на загущених, добре розкущених посівах озимої пшениці та ячменю слід очікувати розвитку кореневих гнилей, борошнистої роси, септоріозу та гельмінтоспоріозів (темно-бурої та сітчастої плямистості).
Через несприятливі умови (відлига, надмірна вологість ґрунту, порівняно низька температура навесні, повільне танення снігу і випадання його на не промерзлий грунт) – можлива небезпека прояву снігової плісняви. Хвороба розвивається ранньою весною, інколи в лютому відразу після танення снігу. На листках озимих з’являються водянисті плями з білим павутинним нальотом, що приводить до склеювання листків; внаслідок чого уражене листя відмирає. При сильному ураженні спостерігається відмирання вузла кущіння, листових піхв, коренів і загибель всієї рослини. Біля основи стебел і на залишках загиблих рослин протягом усього вегетаційного періоду формується конідіальне спороношення гриба. Збудник зберігається в ґрунті на органічних залишках і з осені починається зараження озимих культур, а посилюється ранньою весною, після танення снігу.
Аби не допустити розповсюдження хвороб озимих зернових культур застосовують ранньовесняне обприскування посівів фунгіцидами, що рекомендовані Реєстром. Обприскування найкраще проводити в сонячні дні за температури повітря не менше +5 °C.
Зерновим запасам продовжуватимуть шкодити комірні шкідники. До зерносховищ значна кількість видів комірних шкідників потрапляє із зерном, яке заражується ще на полях чи під час обмолоту на токах. Найпоширеніші та найнебезпечніші шкідники зерна та зернової продукції: комірний і рисовий довгоносик, великий і малий хрущаки, гороховий і квасолевий зерноїди, зерновий точильник, зернова міль, південна комірна вогнівка. Необхідно систематично слідкувати за станом зерна та насіння, що зберігається, та у разі виявлення вогнищ шкідників вжити відповідних захисних заходів.
У зимовий період надійним способом обмеження чисельності шкідників є приморожування зерна. Більшість комах за температури нижче – 15 °C гине протягом доби. Також в зерносховищах проводять фумігацію або аерозольну обробку. Обробляти склади необхідно коли шкідники знаходяться в активному стані за температури не нижче 12 °C.
Враховуючи те, що в лютневі вікна можливе проведення посіву ранніх ярих культур, важливого значення набуватиме проведення протруєння насіння. Наявність збудників хвороб у насіннєвому матеріалі свідчить про необхідність оздоровлення його шляхом протруєння. Для здійснення цих робіт в оптимальні строки необхідно заздалегідь подбати про наявність достатньої кількості протруйників.