В лютому через несприятливі кліматичні умови для розвитку мишоподібних гризунів (коливання температурного режиму, опади у вигляді дощу та снігу, відлиги, затоплення дощами, ущільнення снігового покриву, утворення крижаної кірки) відбулось підтоплення нір гризунів, що призвело до їх намокання, переохолодження, а утворення крижаної кірки не тільки ускладнювало добування корму, а й закривало нори та спричиняло загибель гризунів. У березні за сприятливих погодних умов і доброї кормової бази можливе наростання чисельності мишоподібних гризунів, в першу чергу на неорних землях, пасовищах, узбіччях доріг, в лісосмугах та багаторічних травах.
Мишоподібні гризуни дуже плодючі, здатні швидко відновлювати популяцію та повторно заселяти сільськогосподарські угіддя, тому необхідно вести постійний моніторинг та планувати заходи захисту проти них. Особливу увагу необхідно приділяти полям після просапних і стерньових культур, угіддям, що межують з лісосмугами, неорними землями та багаторічними травами, а також площам, де не проводилися винищувальні заходи з осені. За наявності трьох жилих колоній на 1 га на озимих культурах та 3-5 жилих колоній на багаторічних травах необхідно застосувати родентициди згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (далі – Реєстр).
За теплої погоди та середньодобової температури повітря +7…+8 °С відмічатиметься живлення личинок хлібного туруна (жужелиці) та пошкодження ними посівів озимих зернових культур, особливо посіяних по стерньових попередниках. Личинки живляться сходами озимини, об’їдаючи листя, затягуючи їх до нірок, у яких живуть. У місцях підвищеної чисельності шкідника сходи зріджуються та з’являються залисини, і навесні на озимих зернових культурах інколи доводиться проводити підсіви або пересівати ярими культурами.
При перевищені економічного порогу шкодочинності (2-3 екз. / 1 кв. м при весняному відростанні) слід провести захисні обробки інсектицидами, які рекомендовані Реєстром за умов денної температури не нижче +12 °С, а нічної – не нижче +5 °С. При дифузному заселенні шкідником невеликих площ (40-60 га) обприскування проводять суцільно. За осередкового характеру заселення посіву туруном достатньо обробити крайову смугу завширшки до 150 м по периметру поля, або вибірково в осередках підвищеної чисельності, обприскуючи й 4-6 м навколо самого осередку.
Фітосанітарний стан посівів озимих і ярих колосових культур навесні буде залежати від погодних умов, що складуться. За посушливої весни, найбільшої шкоди зерновим культурам завдаватимуть злакові мухи, попелиці, блішки. За вологої весни рослини озимих і сходи ярих культур будуть уражуватися хворобами.
У ІІ-ІІІ декадах березня за умов ранньої, теплої весни та відсутності приморозків очікується початок льоту весняної генерації злакових мух. За прохолодної, затяжної весни літ буде пізнім, розтягнутим. Злакові мухи, в першу чергу, будуть завдавати шкоди пізнім, слабо розкущеним і зрідженим посівам озимих колосових культур та раннім посівам ярих культур. Найбільшу небезпеку для рослин становлять личинки шкідників. Проникаючи до середини пагону, вони знищують молоді рослини пшениці зсередини, де виїдають конус росту й основу центрального листка, який жовтіє і засихає. Через що може спостерігатися істотне зниження врожайності озимих культур. У разі пошкодження ярих до початку кущіння зазвичай гине вся рослина.
Захисні обробки проти злакових мух слід проводити при перевищенні економічного порогу шкодочинності (далі – ЕПШ) – 40-50 мух / 100 помахів сачка, або при 6-10% пошкоджених рослин личинками. Ефективність хімічних препаратів у боротьбі з шкідниками досягається при проведенні обробок в період їх масового льоту, адже личинки, які відродилися, практично захищені від зовнішніх впливів. Проти личинок необхідно застосовувати препарати системної дії.
За умов помірно теплої погоди (середньодобова температура +8…+10 °С) прогнозується відродження личинок злакових попелиць із перезимувавших яєць, та заселення ними посівів озимих зернових культур. Попелиця утворює великі колонії на листі та стеблах рослин. Шкідник висмоктує сік з надземних органів, внаслідок чого рослини знебарвлюються, листя жовтіють або червоніють, їх краї скручуються. При незначних ушкодженнях пагони в’януть, при масовому заселенні в період виходу в трубку – можуть загинути. Злакові попелиці є основними переносниками небезпечних вірусних хвороб, зокрема вірусу жовтої карликовості ячменю та вірусів мозаїки. Ураження призводить до пожовтіння, карликовості, порушення кущіння та зниження врожаю на 20-60%. Необхідно вести обстеження посівів та за наявності 100-150 екз. / 1 кв. м провести хімічні заходи дозволеними до використання препаратами з Реєстру.
На посівах озимих зернових культурах, озимому горосі, озимому ріпаку та багаторічних травах жуки піщаного мідляка з’являються при сталій температурі повітря +10…+12 °С (у ІІ-ІІІ декадах березня). Жуки багатоїдні і пошкоджують різні культури. Личинки живляться гнильними рослинними рештками, живих рослин майже не пошкоджують.
За умов теплої погоди та підвищеної вологості повітря на добре розкущених, загущених та підживлених посівах озимих зернових культур слід очікувати ураження посівів борошнистою росою, септоріозом, піренофорозом, а посіви озимого ячменю можуть уражуватися гельмінтоспоріозами (зараження відбувається за температури вище +5°С, оптимум +16…+22 °С – за наявності крапельної вологи). Активний розвиток борошнистої роси спостерігається на затінених рослинах і в умовах коротшого періоду освітлення. Ранні посіви ярої пшениці уражуються менше, ніж пізні, а озимої – навпаки. Шкідливість борошнистої роси проявляється насамперед у зменшенні асиміляційної поверхні листків і руйнуванні хлорофілу та інших пігментів. При сильному ураженні знижується кущистість, затримується фаза колосіння. Недобір урожаю від борошнистої роси може становити 10-15%, іноді – 30-35%.
Сітчаста плямистість ячменю (гельмінтоспоріоз) – шкідлива хвороба, яка уражує посіви ярих та озимих. Інфекція може завдати врожаю значної шкоди, що особливо можливо в роки рясних опадів. У цей період втрати становлять до 40%. Причиною недобору є руйнування асиміляційної поверхні листя трьох верхніх ярусів, внаслідок чого зменшується маса зернових. Захворювання характерне для теплих регіонів та за умови високої вологості повітря на стадії інфікування. Поширення відбувається при низькій температурі, за допомогою вітру. Джерелом виступають міцелій, конідії та склероції, що зберігаються на зернах, насінні та рослинних рештках. Зараження в фазі колосіння призводить до зменшення кількості зерен в колосі. При ураженні половини поверхні другого листа зверху в фазі молочної стиглості відзначалося зниження врожаю на 20%. При значному поширенні хвороб посіви рекомендовано обробити фунгіцидами, що рекомендовані Реєстром.
Озимий ріпак
При температурі повітря понад +4…+ 6 °С очікується масовий вихід з місць зимівлі імаго прихованохоботників (стеблового капустяного та великого ріпакового). Навесні жуки стеблового капустяного прихованохоботника з’являються першими серед прихованохоботників, навіть у березні, а іноді ще й у лютому. Жуки живляться листками, прогризаючи в черешках і товстих жилках епідерміс, після чого виїдають м’якуш у вигляді невеликих камер, навколо яких розростається тканина і утворюються здуття – «бородавки». У пошкоджених рослин опадають листки, вони відстають у рості, погано розвиваються, стебла можуть ламатися, стручки передчасно світлішають і достигають. При сильному пошкодженні рослини навіть гинуть. При розламуванні стебла добре видно личинки та сліди їх життєдіяльності: частина м’якушу вздовж пересування личинок набуває коричневого кольору. Личинка розвивається 3-5 тижнів, після чого заляльковується у ґрунт. Розвивається жук в одному поколінні. ЕПШ становить 20 жуків на жовту посудину впродовж трьох днів.
Великий ріпаковий прихованохоботник найбільш шкодочинний серед прихованохоботників. Жуки зимують у ґрунті на полі після ріпаку. За температури повітря вище +6 °С починають з’являтися із місць зимівлі, масово вилітають за температури +9…12 °С. Рано навесні (часто у середині березня, ще до початку відновлення вегетації), коли впродовж 7-10 днів максимальна денна температура перевищує + 9 °С, самки великого ріпакового прихованохоботника відкладають яйця у верхівки молодих пагонів ріпаку (нижче на 1 см за верхівку пагону). У місцях проколів на стеблі видно темні плями. Личинки прогризають ходи всередині пагонів, спричинюючи розтріскування вздовж стебла і його зигзагоподібне вигинання у вигляді латинської літери «s». Пошкоджений пагін хворобливо потовщується, стає сплющеним або розтріскується, ріпак нерівномірно цвіте й достигає. У м’якоті стебла вздовж переміщення личинок видно коричнюваті сліди їх життєдіяльності. Найбільшої шкоди рослина зазнає у разі відкладення яєць у фазі від початку росту пагону до 30 см його висоти. Личинки можуть пошкоджувати також кореневу шийку. У місця пошкодження проникає патогенна інфекція, спричинюючи ураження такими хворобами, як-от фомоз, склеротиніоз, біла гниль, сіра гниль. Розвивається жук також в одному поколінні. Поріг шкодочинності: 10 жуків упродовж трьох днів у жовтій посудині.
При встановленні температури повітря +10 °С слід очікувати заселення та пошкодження посівів озимого ріпаку хрестоцвітими блішками, подекуди капустяними попелицями. Найбільшої шкоди блішки завдаватимуть зрідженим, слабким посівам. Враховуючи зимовий запас збудників хвороб озимого ріпаку, при подальшому наростанні температур та підвищеній вологості повітря слід очікувати розповсюдження фомозу, альтернаріозу, циліндроспоріозу, пероноспорозу. Необхідно вести постійний моніторинг посівів і при потребі провести обробку фунгіцидами.
Багаторічні насадження
З настанням весни в саду прокидаються шкідливі комахи і збудники різних захворювань. Щоб запобігти їх появі та активності, зберегти дерева здоровими і зібрати щедрий урожай, необхідно своєчасно та правильно провести догляд за садом і весняну обробку рослин. Важливим етапом весняних робіт у саду є захист рослин від збудників хвороб і комах-шкідників. Першу обробку можна проводити до початку набрякання бруньок, коли середня температура повітря тримається від + 4…+5°С. Одна з перших загроз полягає у тому, що багато шкідників, як-от кліщі, попелиці та плодожерки, зимують у корі дерев або в ґрунті. Другу обробку доцільно проводити під час розпускання бруньок. Весняна обробка допомагає знищити їх ще до початку активного розмноження, запобігаючи масовому пошкодженню листя, бутонів та плодів. Окрім комах, варто враховувати, що весняне тепло та вологість створюють ідеальні умови для розвитку грибкових та бактеріальних захворювань. Такі хвороби рослин, як парша, моніліоз, коккомікоз, можуть швидко поширюватися, уражуючи листя, квіти та плоди, що призводить до їх опадання та гниття. Профілактична обробка спеціальними препаратами створює захисний бар’єр, запобігаючи зараженню та зберігаючи здоров’я рослин. Отже ефективна обробка плодових дерев весною сприяє формуванню міцних зав’язей, запобігає передчасному опаданню плодів та забезпечує їхній здоровий розвиток.
Протруєння насіння ярих зернових (ячмінь, пшениця, овес) є критичним етапом підготовки, що забезпечує захист від грибкових хвороб (сажка, кореневі гнилі) та шкідників (блішки, мухи) на 30-50% врожаю. Використовують фунгіцидні або комплексні інсекто-фунгіцидні препарати. Для виявлення патогенів у насінні необхідно проводити фітоекспертизу насіннєвого матеріалу. Для здійснення цих робіт в оптимальні строки необхідно подбати про наявність достатньої кількості протруйників. При виборі протруйника, в першу чергу необхідно звертати увагу на спектр його дії, вміст діючих речовин, тривалість захисного ефекту видовий склад збудників хвороб. Всі вони належать до системної або контактно-системної дії, містять одну чи декілька діючих речовин. Контактні фунгіциди знищують фітопатогени, які знаходяться на поверхні насінини та у ґрунті, системні – абсорбуються тканинами насіння і знищують внутрішню інфекцію. Обробка насіння перед посівом дає змогу захистити рослини на перших етапах органогенезу (проростки, сходи і молоді рослини у фазу кущення). Протруєння насіння проводять завчасно (за 2-3 тижні) або безпосередньо перед посівом. Передпосівне протруєння є єдиним способом боротьби проти сажкових хвороб і найефективнішим методом захисту рослин від насіннєвої та ґрунтової інфекції на початкових фазах розвитку культури. Раціонально проводити протруєння з додаванням препаратів інсектицидного спектру дії для захисту від ґрунтових шкідників та шкідників сходів.
Через те, що насіння бур’янів зберігає свою схожість протягом багатьох років, необхідно обов’язково планувати обробки посівів гербіцидами. Найпоширенішими на полях озимих зернових колосових культур є берізка польова, кучерявець Софії, сухоребрик високий, зірочник середній, мак дикий та інші види бур’янів. Щодо температурного режиму, то внесення гербіцидів проводиться лише за середньодобової температури +5 °C і вище.
При підборі гербіцидного захисту необхідно звертати увагу на:
- гербіциди, які відповідають способу застосування: перед посівом, після посіву або сходів культури;
- температурний режим, у якому буде працювати препарат;
- важливість підбору препарату індивідуально під конкретну культуру, щоб мінімізувати його негативний вплив;
- тип забур’яненості поля (однодольні однорічні, дводольні багаторічні, кореневласні багаторічні бур’яни);
- фазу вегетації культури і бур’яну;
- наявність чи відсутність фітотоксичності гербіциду.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з Реєстром. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення про право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.