Після встановлення середньодобової температури повітря вище +5…+8 °C активізуються шкідники сільськогосподарських культур, які при масовому розмноженні можуть істотно знижувати врожайність, а інколи й повністю знищувати посіви. У зв’язку з цим виникає необхідність застосування хімічних засобів захисту рослин (далі – ЗЗР) для боротьби зі шкідниками, бур’янами та хворобами. Водночас такі заходи мають проводитися з обов’язковим дотриманням вимог безпеки, щоб не допустити погіршення здоров’я людей, забруднення довкілля та випадків хімічного токсикозу бджіл. За даними Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, у 95% випадків отруєння бджіл спричиняють інсектициди, у 4% – гербіциди, ще 1 % припадає на інші препарати.
Дотримання простих правил і взаємна повага між агровиробниками та пасічниками дають змогу уникнути конфліктних ситуацій і забезпечити ефективну співпрацю. Адже сільське господарство та бджільництво тісно пов’язані між собою. Бджоли не лише виробляють мед і пилок, а й виконують важливу роль у запиленні рослин, що дозволяє підвищити врожайність багатьох культур на 30-40%. Водночас пасічники отримують кращий медозбір тоді, коли посіви на полях належним чином захищені від шкідників.
Під час застосування ЗЗР аграрії повинні використовувати лише ті препарати, які включені до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (далі – Реєстр). Відповідно до ст. 37 Закону України «Про бджільництво», фізичні та юридичні особи, що проводять обробку медоносних культур, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку робіт повідомити органи місцевого самоврядування та пасічників, пасіки яких розташовані в радіусі до 10 км від місця обробки. Повідомлення має містити інформацію про дату й час проведення робіт, місце та площу оброблюваних ділянок, назву препарату, його діючу речовину та клас небезпеки, спосіб застосування, строки ізоляції бджолиних сімей, а також контактні дані відповідальних осіб і відомості про культуру, що обробляється.
Роботи з використанням пестицидів доцільно проводити у ранкові години до 10:00 або у вечірній час з 18:00 до 22:00, коли активність бджіл мінімальна і спостерігаються слабкі повітряні потоки. У цей період льотки вуликів бажано закривати, щоб запобігти контакту бджіл із препаратами. У денний час обробку допускається проводити лише у прохолодну, похмуру погоду за температури повітря нижче +10 °C. Про проведення хімічних обробок аграрії мають завчасно інформувати місцеві громади, населення та власників суміжних земельних ділянок, а в радіусі 200 м від оброблюваних площ встановлювати попереджувальні знаки.
Під час обприскування важливо враховувати погодні умови. Використання вентиляторних і штангових обприскувачів допускається за швидкості вітру до 3 м/с для дрібнокрапельного розпилення та до 4 м/с – для крупнокрапельного.
Санітарні розриви від населених пунктів, тваринницьких комплексів, водойм і місць відпочинку повинні становити не менше 500 м при вентиляторному обприскуванні та 300 м – при штанговому та гербігації дощуванням. Якщо застосовуються аерозольні генератори, санітарно-захисні зони визначаються інструкціями до відповідного обладнання, а обробка дозволяється лише за умови, що напрямок вітру спрямований від населених пунктів та інших об’єктів, що потребують захисту.
Зазначимо, що у зв’язку із запровадженням в Україні воєнного стану авіаційне оброблення пестицидами зараз фактично не здійснюється. Проте вимоги законодавства щодо такого виду обробок залишаються чинними.
Особливу увагу слід приділяти періоду цвітіння медоносних культур. Під час цвітіння плодових і ягідних рослин, ріпаку, гірчиці, соняшнику та інших медоносів обробку пестицидами проводити не можна, оскільки це може призвести до опіків квіток та загибелі бджіл і інших комах-запилювачів. Такі обробки доцільно здійснювати на стадії бутонізації, до початку цвітіння. Працівники, які виконують роботи із застосуванням пестицидів і агрохімікатів, повинні пройти медичний огляд та мати відповідне посвідчення і свідоцтво, що підтверджує право на виконання таких робіт.
Про що мають пам’ятати власники пасік, зі свого боку? Видача паспорта пасіки здійснюється в день звернення за заявою про видачу паспорта пасіки, що подається власником пасіки або уповноваженою ним особою до територіального органу компетентного органу за місцем проживання власника пасіки або місцезнаходженням пасіки в письмовій або електронній формі (з накладенням кваліфікованого електронного підпису). До заяви додається заповнений та підписаний власником пасіки або уповноваженою ним особою паспорт пасіки. Після отримання територіальним органом Держпродспоживслужби в письмовій або електронній формі заяви про видачу паспорта пасіки та заповненого паспорта пасіки посадова особа територіального органу Держпродспоживслужби вносить інформацію до Реєстру паспортів пасік та здійснює видачу паспорта. Під час реєстрації паспорта пасіки йому присвоюється єдиний унікальний номер, який проставляється на титульному аркуші паспорта пасіки посадовою особою територіального органу компетентного органу (з відповідним підписом і печаткою) та вноситься разом з відомостями про пасіку до Реєстру паспортів пасік. Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом в органах місцевого самоврядування. Реєстрація пасіки здійснюється після видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки територіальним органом Держпродспоживслужби.
Порушення вимог законодавства у цій сфері тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист рослин», ст. 38 Закону України «Про бджільництво» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.