20 березня 2026 року у місті Київ відбулося виїзне розширене засідання колегії Держпродспоживслужби. Захід пройшов на базі Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та об’єднав представників міністерства, Держпродспоживслужби, очільників територіальних органів, міжрегіональних управлінь на державному кордоні, а також представників підвідомчих підприємств.
Засідання стало ключовим майданчиком для підбиття підсумків роботи у 2025 році, обговорення актуальних викликів в умовах євроінтеграції та визначення чітких орієнтирів подальшого розвитку Держпродспоживслужби.
“Наша спільна мета – ефективна система державного контролю, безпечність продукції для громадян, а також створення прозорих і зрозумілих правил для бізнесу. Сьогодні ми маємо не просто координувати дії, а працювати як єдиний механізм – Мінекономіки і Держпродспоживслужба, центральний і регіональний рівні, законодавчі зміни, відповідні управлінські рішення і їх практична реалізація. Саме така синергія дозволяє швидко реагувати на виклики, впроваджувати європейські підходи та забезпечувати результат, який відчуває і громадянин, і бізнес», – підкреслив Тарас Висоцький, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України.
Під час засідання було представлено ґрунтовний аналіз діяльності служби. Зокрема, у 2025 році проведено понад 11,6 тисячі позапланових заходів державного нагляду у сферах безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, що на понад 30% більше, ніж роком раніше. Виявлено понад 7,5 тисячі порушень, застосовано адміністративні санкції та видано тисячі приписів для їх усунення.
“Ми рухаємося до Європейського Союзу не деклараціями, а конкретними змінами в системі. Держпродспоживслужба вже сьогодні працює за логікою європейських підходів — ризик-орієнтований контроль, чіткі правила і відповідальність, яка гарантує безпечність продукції та довіру до українського ринку. Це фундамент, без якого неможлива повноцінна інтеграція. Цифровізація в цьому процесі — наш прискорювач. Ми переводимо ключові процедури в електронний формат, об’єднуємо дані, інтегруємося з міжнародними системами. Це не просто модернізація — це створення прозорої і зрозумілої системи, яка працює за принципами ЄС і відкриває нові можливості для бізнесу. Важливо, що ці зміни ми реалізуємо у постійній взаємодії з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України. Саме така синергія дозволяє швидко приймати рішення, масштабувати їх і досягати реальних результатів. Наш спільний фокус — сильна, сучасна служба, яка є повноцінною частиною європейської системи контролю і гарантує якість та безпечність української продукції. Водночас сьогодні зростає і запит бізнесу на перевірки — дедалі більше підприємств самі ініціюють інспектування, щоб відповідати вимогам країн-партнерів і виходити на нові ринки”, – зазначив Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
Окрему увагу приділено зростанню звернень громадян та повідомлень через міжнародні системи, зокрема RASFF, що підкреслює важливість оперативного реагування та посилення контролю як на внутрішньому ринку, так і в експортних операціях. Залишається важливим напрямом роботи захист прав споживачів під час воєнного стану в кожному регіоні – це і про ціни на лікарські засоби, і житлово-комунальні послуги, і на паливо. Робота в даному направленні не зупиняється.
Ключовою темою більшості доповідей стала євроінтеграція. Серед досягнень:
- розширення доступу української продукції до ринків ЄС — у 2025 році 44 підприємства отримали право експорту;
- позитивна оцінка аудиту Європейської Комісії щодо системи контролю безпечності харчових продуктів;
- відновлення перевірок за нехарчовою продукцією як крок до підписання “промислового безвізу” – виявлено небезпечну продукцію, що становила загрозу суспільним інтересам: понад 2,2 млн одиниць, 408 тис. метрів та 6 тис. кг товарів (електричне та електронне обладнання, іграшки, мийні засоби).
Водночас учасники відзначили і ключові виклики: необхідність модернізації лабораторної бази, розширення переліку досліджень, підвищення кваліфікації фахівців та подальшої гармонізації законодавства.
Окремий блок обговорення — цифрова трансформація. Йдеться про створення інтегрованих реєстрів та єдиної електронної системи eFood, яка об’єднає дані про операторів ринку, потужності та контрольні процедури.
Це дозволить не лише спростити взаємодію з бізнесом, а й забезпечити прозорість та ефективність державного управління. Яскравим прикладом результатів 2025 року є впровадження обміну електронними фітосанітарними сертифікатами через міжнародну систему ePhyto, що дало змогу державному бюджету скоротити щорічні витрати на закупівлю офіційних бланків на 3 000 000 грн.
У ході обговорення також звернули увагу на скорочення кадрового ресурсу у Держпродспоживслужба. Вакансії залишаються незаповненими, а навантаження на діючих фахівців зростає — як у сфері контролю, так і в лабораторному напрямі. Це виклик, який безпосередньо впливає на ефективність роботи служби та потребує комплексних рішень для зміцнення кадрового потенціалу.
За підсумками засідання колегія Держпродспоживслужби визначила конкретні кроки, які мають дати швидкий і відчутний результат. У пріоритеті — рівень контролю за безпечністю продукції та приведення всіх процедур відповідно до стандартів ЄС. Важливий напрям — цифровізація: створення сучасних реєстрів і запуск зручних сервісів для бізнесу. Це спростить роботу підприємців і підвищить прозорість системи.
На рівні регіонів акцент зроблено на посилені контролю за виконанням протиепізоотичних заходів, дотриманням законодавства у сферах, що належать до повноважень Держпродспоживслужби. Окремо наголошено на необхідності активної інформаційно-роз’яснювальної роботи з операторами ринку щодо нових вимог законодавства. Контроль має бути не формальністю, а реальним інструментом впливу і запобігання порушенням. Також серед пріоритетів — оновлення лабораторій і зміцнення технічної бази служби, адже саме це є основою довіри до результатів контролю і конкурентності української продукції на зовнішніх ринках.
Колегія Держпродспоживслужби продемонструвала: служба працює в режимі постійного оновлення — від підходів до контролю до цифрових рішень. Головний результат — це чітке розуміння: попереду масштабна робота під час євроінтеграції, але є інструменти і стратегія, щоб рухатися вперед швидко, системно і впевнено.
