Протягом квітня на посівах озимих зернових культур, особливо після стернових попередників, триватиме живлення личинок хлібного туруна (жужелиці) та пошкодження ними посівів. Наприкінці місяця личинки шкідника підуть на заляльковування. У місцях підвищеної чисельності туруна сходи зріджуються та з’являються прогалини (залисини), інколи доводиться проводити підсіви або пересівати ярими культурами. Тому необхідно тримати площі під постійним наглядом та при економічному порозі шкодочинності (далі – ЕПШ) (3-4 личинок / 1 м² при весняному відростанні) провести захисні обробки дозволенними інсектицидами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (далі – Реєстр). Оскільки личинки жужелиці живляться у сутінки та вночі, обробки посівів в цей час доби будуть більш ефективними.
Злакові мухи (гессенська, шведська, чорна пшенична, яра, озима, опоміза пшенична) в першу чергу будуть завдавати шкоди пізнім, слабо розкущеним і зрідженим посівам озимих колосових культур та раннім посівам ярих культур. Слід зазначити, що весняне покоління мух небезпечне також і для сходів кукурудзи. Найбільшу небезпеку для рослин становлять личинки шкідників. Вони знищують молоді рослини пшениці зсередини, виїдаючи конус росту й основу центрального листка, який згодом жовтіє і засихає. У разі пошкодження ярих до початку кущіння зазвичай гине вся рослина. При посушливих погодних умовах може пошкодити до 90% пшениці. Захисні обробки проти злакових мух слід проводити при перевищенні ЕПШ (40-50 мух / 100 помахів сачка, або при 6-10% пошкоджених рослин личинками). Ефективність хімічних препаратів в боротьбі з мухами досягається при проведенні обробок в період їх масового льоту, адже личинки, які відродилися, практично захищені від зовнішніх впливів.
Хлібні клопи (клоп-шкідлива черепашка, елія гостроголова)
За прогрівання листяної підстилки до +10… +12 °С клоп шкідлива черепашка виходитиме на поверхню в лісосмугах (місцях зимівлі). За середньодобової температури +16… +17 °С і вище протягом 3-4 діб спостерігатиметься переліт на крайові смуги посівів озимих зернових культур, зазвичай це відбувається в ІІІ декаді квітня. В залежності від погодних умов міграція клопів може бути розтягнута в часі і тривати майже місяць. Тепла погода сприятиме масового, дружньому виходу і перельоту клопа-черепашки, що збігається приблизно з кінцем кущіння – початком трубкування у озимих культур. В холодні дні вони ховаються в нижні яруси травостою, вузли кущіння, щілини ґрунту, під грудочки землі, опале листя тощо. У сонячну, теплу погоду клопи посилено живитимуться клітинним соком стебел, а через 7-15 днів починається яйцекладка, яке триватиме 15-20 днів. Пошкодження шкідниками рослин у фазі кущіння спричиняє пожовтіння та відмирання центрального листка, на початку виходу рослин у трубку – загибель центрального стебла. ЕПШ імаго клопа-черепашки складає 1-2 екз. / 1 м². При його перевищенні необхідно провести захисні обробки інсектицидами, насамперед крайових смуг посівів шириною 50-100 м, які рекомендовані Реєстром. Обробка в цей період буде ефективна також проти злакових п’явиць і попелиць, хлібних смугастих блішок та пильщиків.
За помірно теплої та вологої погоди у посівах озимих та ярих ранніх зернових культур зростатиме чисельність та шкідливість злакових попелиць (звичайна, велика злакові) та цикадок (шестикрапкова, смугаста). Попелиця пошкоджує листки, стебла та колосся, висмоктуючи клітинний сік, що в свою чергу викликає скручування, пожовтіння листків, зупинку росту.️ Колос недорозвивається, зерно щупле, втрачає якість. Також попелиця виділяє медвяну росу, що призводить до розвитку сажкових грибів. Окрім того, сисні фітофаги, зокрема попелиці і цикадки, є небезпечні тим, що переносять вірусні та мікоплазмові хвороби зернових культур (жовта карликовість ячменю).
Хлібні п’явиці (червоногруда, синя) заселятимуть озиму пшеницю й ярий ячмінь за температури +10… +15 °С. Шкодить як доросла особина, так і личинка, живлячись листковими пластинками. Імаго вигризає поздовжні смуги на листках, личинка виїдає тканини до епідермісу, внаслідок чого знижується площу асиміляції – порушується фотосинтез. При перевищенні порогу шкодочинності (у фазу виходу в трубку ЕПШ 10-15 екз. / 1 м² п’явиці на озимій пшениці, ярому ячмені; личинок – 0,5-1,0 екз. / 1 стебло на озимій пшениці, ярому ячмені) проводять захисні заходи.
Посівам озимих та ярих колосових культур завдаватимуть шкоди смугасті хлібні блішки. Найбільшої шкоди блішки завдають ярому ячменю. Молоді рослини пригнічуються, жовтіють, сохнуть. Живлячись листками сходів та молодих рослин злаків, жуки зіскрібають паренхіму у вигляді прозорих смужок та довгастих плям. ЕПШ блішок в фазу кущіння зернових культур становить 6-8 екз. / 1 м², або 300 екз. / 100 помахів сачком.
На добре розвинених, загущених та підживлених посівах озимих та ярих зернових культур, слід очікувати ураження борошнистою росою, септоріозом, бурою листовою іржею, піренофорозом, кореневими гнилями. Ураженню сприяє тривала волога та вітряна погода, ранкові густі тумани. 
Борошнистою росою уражуються стебла, листки, листкові піхви, а інколи і колосся. Проявляється хвороба утворенням білого павутинного нальоту, який пізніше набуває борошнистого вигляду і розміщується на органах рослин щільними ватоподібними подушечками. Наліт поступово поширюється на листкову пластинку, частіше з верхнього, а іноді з обох боків. Шкідливість борошнистої роси проявляється насамперед у зменшенні асиміляційної поверхні листків і руйнуванні хлорофілу та інших пігментів. При сильному ураженні знижується кущистість, затримується фаза колосіння. Поширенню піренофорозу сприяє висока вологість повітря. Хвороба набула значного розповсюдження, проте її діагностика пов’язана з труднощами, адже симптоми піренофорозу нагадують нетиповий септоріоз. Проявляється захворювання з обох сторін листя і листових піхв озимої пшениці у вигляді дрібних одиночних або численних плям овальної форми, жовтого або світло-коричневого забарвлення. Плями можуть бути у вигляді смуг, займати третину або навіть більше половини листкової поверхні. До кінця сезону на плямах, які охопили майже всю листкову пластинку, з’являється оливково-бурий наліт – конідіальне спороношення гриба, а іноді лист повністю засихає. На посівах озимого та ярого ячменю за оптимальних погодних умов для розвитку хвороб слід очікувати епіфітотії темно-бурої плямистості та сітчастого і смугастого гельмінтоспоріозів. При значному розповсюдженні хвороб посіви необхідно обробити фунгіцидами, які рекомендовані Реєстром.
Посіви гороху повсюдно заселятимуть бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий), піщаний мідяк, південний сірий довгоносик. Бульбочкові довгоносики вигризають по краях листків дірочки овальної форми. Такий тип пошкодження має назву «фігурне об’їдання». Особливо шкідливі пошкодження сім’ядольних листків і точки росту. Личинки об’їдають бульбочки на корені. Довгоносики завдають шкоди також однорічним і багаторічним бобовим культурам: квасолі, виці, конюшині, люцерні, еспарцету. За чисельності бульбочкових довгоносиків 10-15 екз. / 1 м², південного сірого довгоносика, піщаного мідляка – 2-3 екз. / 1 м², посіви гороху захищають препаратами згідно з Реєстром.
На посівах багаторічних трав шкодитимуть різноманітні довгоносики (бульбочкові, ПСД, люцерновий листковий та великий, конюшиновий), клопи (люцерновий трав’яний, польовий), гусінь совок (люцернова, совка-гамма) тощо. Ранньовесняне боронування в два сліди відростаючих посівів люцерни другого і наступних років, знищення решток відмерлих рослин, щілювання та міжрядний обробіток на глибину 8-10 см оздоровлюють рослини трав та знищують значну кількість фітофагів.
За дощової погоди і температури повітря +24… +28 °С на рослинах гороху можуть мати розповсюдження хвороби: аскохітоз, пероноспороз, іржа, сіра та коренева гниллі. Тому для своєчасного виявлення хвороб необхідно проводити регулярний моніторинг полів та при необхідності використання фунгіцидів у рекомендованих дозах.
Основними хворобами люцерни, які можуть поширитися в квітні є плямистості (бура, жовта), іржа, борошниста роса, пероноспороз, аскохітоз та бактеріальне в’янення. Вони спричиняють пожовтіння, висихання листя, знижують врожайність зеленої маси на 20-60% та якість сіна. Для захисту застосовують стійкі сорти, раннє скошування та агротехнічні заходи.
Рослинам озимого ріпаку у фазу бутонізації – цвітіння завдаватимуть шкоди ріпаковий насіннєвий прихованохоботник, ріпаковий квіткоїд, оленка волохата, а також капустяні попелиці, хрестоцвіті блішки, ріпаковий листоїд, різні види клопів, капустяна міль, гусениці капустяного і ріпного біланів.
Ріпаковий насіннєвий прихованохоботник – шкодять жуки та личинки. Імаго вигризають у стеблах, квітконіжках і бутонах невеликі заглиблення. Личинки, які відроджуються всередині молодих стручків ріпаку, живляться молодими насінинами, утворюючи отвори. Одна личинка прихованохоботника за період розвитку може пошкодити 6-9 насінин. При заселенні 10% рослин з чисельністю 2-3 жуки / 1 рослину в період утворення бутонів рекомендується обробка рослин інсектицидами.
Ріпакові квіткоїди заселяють посіви ріпаку з фази початок бутонізації. Жуки пошкоджують тичинки, приймочки. Пошкоджені бутони з часом сохнуть та осипаються, внаслідок чого не утворюються зав’язь та стручки. Личинки живляться внутрішніми частинами бутонів і квіток, переважно пиляками, іноді молодими стручками. ЕПШ ріпакового квіткоїда – 2-3 жуки / 1 рослину у період збільшення бутонів; 5-6 жуків / 1 рослину – у фазу початкового цвітіння ріпаку.
Під час бутонізації ріпаку (до масового цвітіння) при перевищенні ЕПШ рекомендовано провести обробки інсектицидами згідно з Реєстром. Враховуючи те, що ріпак – медоносна культура, а препарати проти шкідників можуть бути причиною отруєння та загибелі бджіл – необхідно використовувати не токсичні або малотоксичні препарати, суворо дотримуючись правил техніки безпеки та регламентів застосування. Обприскування посівів пестицидами виконувати у вечірні (18-22) та ранкові (до 10) години. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмуру, прохолодну погоду, коли бджоли не літають.
Тепла і волога погода квітня, а також ранкові роси, тумани та короткочасні дощі сприятимуть поширенню хвороб ріпаку: пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, циліндроспоріозу, осередково – бактеріозу, гнилей, чорної ніжки. При поширенні хвороб посіви ріпаку необхідно обробити фунгіцидами згідно з Реєстром, а також за необхідності внести добрива та мікроелементи (бор, марганець, цинк тощо).
Перед посадкою картоплі необхідно провести перебирання, сортування бульб і з вибраковуванням уражених і пошкоджених, для недопущення ураження молодих рослин хворобами. Картоплю в ґрунті, а пізніше – молоді рослини можуть пошкоджувати ґрунтові шкідники, як-от дротяники, личинки травневих хрущів, вовчок звичайний (капустянка), тому рекомендовано провести протруєння посадкового (насіннєвого) матеріалу або застосувати принади згідно з Реєстром.
Колорадський жук. Вихід з ґрунту імаго та початок заселення сходів картоплі прогнозується в ІІІ декаді квітня. Жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця. Захищають картоплю в разі заселення жуками 5-10% кущів у фазу сходів.
Плантації цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулева муха, на присадибних ділянках осередково
розвиватимуться цибулеві прихованохоботник і трипс. За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи / 10% заселених рослин, інших шкідників посіви (крім цибулі «на перо») провести захист препаратами інсектицидної дії.
У багаторічних плодових насадженнях листки, квіти і зав’язь пошкоджуватимуть садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, осередково букарка і казарка. Довгоносики паруватимуться і відкладатимуть яйця, згодом відроджуватимуться їх личинки. У період обпадання зайвої зав’язі з’являтимуться молоді жуки яблуневого квіткоїда, які прогризатимуть в бутонах дірки і виходитимуть назовні. За високого рівня їх шкідливості довгоносики здатні завдати значних пошкоджень зернятковим плодоносним садам (один жук за добу може пошкодити більше 50% бруньок на саджанці).
Під час набрякання та розпускання бруньок із зимуючих яєць відроджуватимуться попелиці, кліщі, медяниці. У занедбаних насадженнях, можливо у присадибному секторі за денних температур понад +12 °С активізуються гусениці білана жилкуватого та золотогуза, які пошкоджуватимуть молоді листочки, з-під щитків виходитимуть гусениці яблуневої молі, пізніше розпочнуть живлення гусениці шовкопрядів. У зерняткових садах заляльковуватиметься гусінь яблуневої плодожерки, літ метеликів якої розпочнеться за суми ефективних температур (вище +10 °С) 100-130 °С. В сонячну тиху погоду за температури не нижче +16 °С активізуються плодові пильщики, які відкладатимуть яйця, згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру.
За теплої погоди та високої вологості повітря скрізь в зерняткових садах розвиватимуться борошниста роса, парша. Основний період зараження паршею розпочинається з фази зеленого конусу і закінчується через 2-4 тижні після цвітіння. Сприятливими умовами для ураження є середня температура першого місяця вегетації нижче +12 °С та сума опадів понад 20 мм. За прохолодної дощової погоди під час цвітіння садів можливий значний розвиток та поширення моніліального опіку. У кісточкових садах масовому поширенню інфекції кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика сприятиме прохолодна погода та інтенсивні опади. Кучерявість листя персика є одним з найнебезпечніших захворювань кісточкових. У перший рік хвороба спричинює обпадання листків, засихання й обпадання плодів, відмирання однорічних пагонів, на другий рік дерево, як правило, не плодоносить. Обприскування дерев фунгіцидами проводять в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години, обов’язково дотримуючись правил техніки безпеки. Обробки треба повторювати один раз на два тижні, можна й один раз на 10 днів. Краще препарати змінювати, вибираючи іншу діючу речовину. Обприскувати потрібно не тільки саме дерево, а й ґрунт навколо нього.
Виноградники у квітні можуть пошкоджувати гронова листокрутка (листовійка) та чисельні види кліщів. Гронова листокрутка щорічно шкодить виноградникам.
Чисельність та шкодочинність її залежить від своєчасності та якості захисних заходів. У виноградних насадженнях розвиток I покоління гронової листокрутки за середньодобової температури +17… +20 °С і відносної вологості повітря 65-70% триватиме 9-10 діб. Перші метелики з’являтимуться після того, як температура повітря більше +10 °С триматиметься протягом 10-12 діб. Скрізь за температури +7… +9 °С активізуються звичайний і садовий павутинні та бруньковий кліщі, понад +15 °С – виходитиме з місць зимівлі виноградний зудень (повстяний кліщ). Живлення виноградного скосаря почнеться за температури +10 °С і вище.
Весняна обробка винограду – обов’язковий процес, який захистить виноградні рослини від шкідників і хвороб на початку періоду їх розвитку та поширення. Весняні опади навесні провокують активізацію життєдіяльності збудників хвороб, які відразу розповсюджуються на пагони і молоде листя, а підвищення температури понад +10…+15 °С в поєднанні з дощами сприяє проростанню спор, їх активному розвитку та ураженню рослин. Першу обробку винограду проводять наприкінці квітня, поки бруньки ще залишаються закритими. Для першої профілактичної обробки використовують мідьвмісні препарати, дотримуючись при цьому температурного режиму обробок (не нижче + 5 °С).
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з Реєстром. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання та мають Посвідчення про право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.