Всім відома слива домашня, або звичайна, відрізняється високою врожайністю і пристосовністю до кліматичних умов. В народі сливу називають «дерево-верблюд» через те що щорічно воно дає високі врожаї, особливо в посушливі роки. Поживна цінність плодів, багатих на клітковину, калій та комплекс вітамінів, робить цю культуру стратегічно важливою для аграрного сектору. Проте реалізація високого потенціалу врожайності безпосередньо залежить від ефективності системи захисту рослин від комплексу шкідливих організмів, які за несприятливих умов можуть призвести до повної втрати товарної продукції.

Однією з найбільш агресивних загроз є потівірус шарки сливи, відомий ще як віспа. Збудник – Plum pox virus (Prunus virus 7 Chr.). Ця хвороба, що була вперше зафіксована в Україні у 1975 році, поширюється через інфікований посадковий матеріал, нестерильний інструмент або за допомогою комах-переносників. Вірус вражає листя та плоди, спричиняючи появу хлорозних плям різних розмірів і форми. Перші ознаки на листках проявляються навесні, на плодах – у липні. На уражених плодах утворюються темно-зелені плями, смуги та кільця, які вдавлюються, дерев’яніють і забарвлюються у червоний колір. Нестійкі проти вірусу сорти сливи пошкоджуються до 100%, у той час, як стійкі лише на 5-6%.

Не меншу небезпеку становить моніліальна плодова гниль, або моніліальний опік, спричинені грибом Monilia cinerea Bonord. Хвороба розвивається у двох стадіях: навесні у вигляді моніліального опіку та влітку – у вигляді плодової гнилі. Суцвіття сливи, які уражені моніліальним опіком, набагато менше, ніж плодів, уражених гниллю, особливо за надлишку вологи. Іноді досягає 100%. Збудник моніліозу зимує у муміфікованих плодах і тканинах уражених гілок. Плодова гниль проявляється влітку із достиганням плодів. Спочатку на них утворюється бура пляма, яка з часом охоплює весь плід. На поверхні плодів розвивається спороношення у вигляді численних сірувато-білих подушечок. Гнилі плоди обпадають або висять на дереві до весни наступного року. Також зараженню плодів гниллю сприяють сливова плодожерка, садові довгоносики, птахи, град.

Додатковим чинником ризику є клястероспоріоз. Збудник – гриб Clastero­sporium carpophilum Aderh. Від хвороби найбільше страждають листя й плоди. Оптимальні умови для розвитку хвороби створює волога та тепла погода. На листках утворюються численні невеликі червоно-фіолетові плями. Уражена тканина стає світло-коричневою, відмирає і випадає, а на уражених плодах утворюються ум’ятини, з яких виділяється камедь. Під час опадів краплі дощу розбризкують конідії на здорові органи, спричинюючи їх зараження.

Системне поліпшення якості продукції та стабільність врожаїв можливі лише за умови регулярного моніторингу насаджень та вчасного впровадження профілактичних заходів. Ефективний захист передбачає поєднання агротехнічних методів із застосуванням бакових сумішей фунгіцидів та інсектицидів. Важливо, щоб усі препарати відповідали Державному реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, а робота з ними виконувалася виключно кваліфікованим персоналом, які пройшли навчання з правил безпечного поводження з засобами захисту рослин та отримали посвідчення на право роботи із ними.