Посіви озимого ріпаку у фазу бутонізації заселяють та пошкоджують ріпаковий насіннєвий прихованохоботник, ріпаковий квіткоїд, оленка волохата, ріпаковий листоїд, капустяні попелиці, хрестоцвіті блішки, різні види клопів, капустяна міль, триває літ та відмічається відродження гусениць капустяного і ріпного біланів. Необхідно проводити регулярне обстеження посівів озимого ріпаку та в фазу бутонізації – до масового цвітіння при перевищенні економічного порогу шкодочинності (далі – ЕПШ) шкідників рекомендовано провести захисний обробіток інсектицидами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (далі – Реєстр).
Ріпаковий насіннєвий прихованохоботник заселяє посіви ріпаку у фазу бутонізації – на початку цвітіння (при +15 °C). Спочатку жуки живляться на сходах дикорослих хрестоцвітих (хрінниця, дика редька), згодом мігрують на культурні види (ріпак, капуста, редька тощо). Жуки пошкоджують стебла, квітконіжки, бутони, а личинки розвиваються всередині стручків, поїдаючи 3-7 насінин. В отвори, які роблять личинки прихованохоботників, відкладають яйця самки капустяного стручкового комарика (галиці). Пошкодження шкідниками викликає передчасне жовтіння та деформацію стручків. В уражених стручках зменшується маса насіння, вміст олії, а отже, і схожість насіння. Також у місця пошкодження проникають патогенні інфекції, викликаючи ураження рослин хворобами (альтернаріозом).
При заселенні 10 % рослин за чисельності 2-3 жуки / 1 рослину в період утворення бутонів рекомендується обробка рослин інсектицидами.
Жуки ріпакового квіткоїда з’являються в середині квітня – на початку травня. Спочатку живляться на дикоростучих хрестоцвітих, потім переходять на посіви ріпаку, які заселяють на початку бутонізації. Жук пошкоджує бутони, маленькі з’їдає повністю, а у великих вигризає отвори. Пошкоджені бутони засихають та осипаються, внаслідок чого не утворюються зав’язь та стручки. Якщо пошкодження незначне, утворюються спотворені стручки з малою кількістю насіння низької якості. Личинки живляться внутрішніми частинами бутонів і квіток, переважно пиляками, іноді молодими стручками. ЕПШ ріпакового квіткоїда – 2-3 жуки / 1 рослину у період збільшення бутонів; 5-6 жуків / 1 рослину – у фазу початкового цвітіння ріпаку.
Оленка волохата, або бронзівка волохата – небезпечний шкідник, поліфаг. Заселяє насадження плодових культур, плантації суниці, декоративних рослин та озимого ріпаку. Жуки пошкоджують бутони, квіти, зав’язь, молоді листочки. Заселення насаджень плодових культур бронзівками розпочинається з фази рожевого бутону і триває впродовж цвітіння дерев, що призводить до відсутності запилення та зниження врожайності. Після цвітіння садів оленка волохата мігрує на поля родини хрестоцвітих та інших культур. На ріпаку жуки виїдають бутони, квіти та пелюстки, заселяючи посіви від лісосмуг та країв поля. В холодну похмуру погоду дорослі комахи не активні, ховаються в ґрунті. Значні пошкодження цей шкідник завдає в посушливі роки.
Також на посівах озимого ріпаку спостерігається розвиток хвороб: фомоз, альтернаріоз, пероноспороз, подекуди циліндроспоріоз. Поширенню інфекцій сприяють тепла, волога (ранкові роси та тумани) погода та короткочасні дощі.
Фомоз ріпаку – хвороба, що уражує стебла, листя, насіння, квітконоси рослин сімейства хрестоцвітних від появи сходів до дозрівання насіння. Патоген зустрічається повсюдно, особливо шкідливий в регіонах з теплим кліматом та підвищеною вологістю. Сприятливими умовами для інфікування є вологість повітря в межах 70-80% та оптимальна температура +21…+25 °C. Зараження посилюється при пошкодженні рослин ріпаковим квіткоїдом та хрестоцвітими блішками. При розповсюдженні інфекції на пізніх стадіях розвитку ріпаку значно скорочується асиміляційна поверхня листя, що погіршує якість зеленої маси та призводить до зниження ваги 1000 штук насіння. Врожайність може зменшитися на 50% та більше.
При інтенсивному поширенню хвороб рекомендовано обробити посіви фунгіцидами згідно з Реєстром.
Заходи захисту
Під час бутонізації ріпаку (до масового цвітіння) при перевищенні ЕПШ рекомендовано провести обприскування посівів інсектицидами, які рекомендовані Реєстром. Враховуйте те, що ріпак медоносна культура, а препарати проти шкідників токсичні, тому можуть бути причиною отруєння та загибелі бджіл. Необхідно застосовувати малотоксичні, безпечні препарати, суворо дотримуючись правил техніки безпеки та регламентів застосування. Обприскування посівів пестицидами виконувати в тиху, безвітряну погоду у вечірні та ранкові години, коли бджоли не літають.
Всі фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через медіа попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 км від оброблюваних площ. При цьому повідомляється точна дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату. У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні таблички.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з Реєстром. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, котрі пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.