В травні, зі стрімким потеплінням, на сільськогосподарських культурах слід очікувати активний розвиток шкідливих організмів.
Найнебезпечніший шкідник зернових колосових культур – клоп – шкідлива черепашка та інші клопи – у травні повністю перелетять з місць зимівлі на посіви озимини та ярини. Після перельоту шкідники активно харчуватимуться клітинним соком рослин. Дорослі клопи-черепашки проколюють хоботком стебла нижче зародка колоса і висмоктують сік з рослини. У місці уколу утворюється перетяжка, пошкоджені стебла довго залишаються зеленими, але не колосяться і поступово відмирають. При уколі у стрижень колоса виникає повна або часткова білоколосість.
Після заселення посівів, самки клопа починають відкладати яйця. Цей процес триває близько місяця. Загальна кількість яєць, відкладених однією самкою, становить від 50 до 400 шт. Самиці відкладають яйця у два ряди на листках колосових (або стеблах) найчастіше по 7 шт. у кожному. Ембріональний розвиток триває від 6 до 12 діб, а за несприятливих умов – до 20. Відродження личинок очікується у ІІІ-й декаді травня. Внаслідок пошкодження рослин личинками формується деформоване та щупле зерно, що призводить до кількісних втрат, погіршення кондицій насіння пшениці.
Хімічні заходи захисту щодо обмеження чисельності і шкодочинності імаго клопа – шкідливої черепашки проводять у фазу кущіння – виходу в трубку за чисельності 2-4 екз. / 1 м², за посухи – 1-2 екз. / 1 м²; у період формування – молочної стиглості зерна, при чисельності личинок більше 2 особин / 1 м², на посівах сильних і цінних сортів пшениць і 4-6 личинок – на рядових посівах озимої пшениці та ячменю. При надпороговій чисельності посіви необхідно обробити одним із зареєстрованих препаратів згідно з Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (далі – Реєстр). Проти дорослих особин достатньо провести крайові обробки завширшки 50-100 м. Проти личинок кращий ефект спостерігається від обробок, коли близько 60% личинок знаходяться в ІІ-ІІІ віці. Обробка у цей період буде ефективна також проти імаго і личинок злакових п’явиць і пшеничних трипсів, злакових попелиць та хлібних пильщиків.
Личинки хлібного туруна (жужелиця) продовжуватимуть заляльковування, яке масово відбуватиметься в І-ІІ декадах травня, згодом, через 12-14 діб, на поверхню виходитимуть жуки (кінець травня – початок червня), які будуть харчуватися зерном. Один жук за сезон може пошкодити до 50-60 зерен.
В травні продовжуватиметься літ та шкодочинність злакових мух. Особливу небезпеку мухи становитимуть для ярих культур, особливо кукурудзи, де розвиватиметься весняне покоління шкідників.
При заселенні та пошкодженні посівів личинками гессенської мухи у фазу виходу в трубку і стеблування спостерігається колінчастість стебел, що ускладнює збирання врожаю, яке супроводжується значними втратами, а в пошкодженому колосі розвивається щупле зерно. Характерні симптоми пошкодження рослин личинками шведської мухи з’являтимуться на 8-16 добу від початку їх живлення. Ріст стебла призупинятиметься, центральний лист жовтітиме і пізніше набуде бурого кольору. За наявності 40-50 екз. шкідника / 100 помахів сачком проводять обприскування крайових смуг або всього посіву інсектицидами згідно з Реєстром.
Хлібні п’явиці (червоногруда та синя) заселятимуть переважно ярий ячмінь, пшеницю, овес. Їх пошкодження призводить до підсихання листя злаків, затримки росту рослин і зменшення врожаю, що вірогідно, насамперед, за низької зволоженості ґрунту у травні. За наявності на озимих зернових культурах личинок – 3-5 екз. / 1 м²; на ячменю – 0,5-1 екз. / 1 стебло, або жуків – 10-15 екз. / 1 м² у фазу виходу в трубку, доцільно проводити крайові або суцільні обприскування інсектицидами.
Хлібні блішки продовжуватимуть пошкоджувати озимину, ярі колосові, особливо їх шкодочинність зростатиме за посушливої та теплої погоди. При масовій появі шкідників (економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) – 6-8 екз. / 1 м²) обмеження чисельності блішок досягається через обробку інсектицидами крайових смуг посівів.
У травні очікується заселення зернових культур імаго пшеничного трипса, які пошкоджують прапорцевий листок в результаті чого він скручується, затрудняючи вихід колосу. Масова поява дорослих трипсів збігається з початком колосіння озимої пшениці. Спочатку вони живляться колосковими лусками, а потім проникають у колос і відкладають яйця, зазвичай по 4-8 шт. Плодючість однієї самки у середньому 23-28 яєць. На 6-8-му добу з’являються личинки, які спочатку висмоктують сік з колоскових лусочок та квіткових плівок, а потім пошкоджують зерно, яке перебуває в м’якому стані. В результаті знижується маса і якість зерна, а загальні втрати можуть сягати 20% можливого врожаю. Розмноженню трипсів сприяє тепла суха погода. ЕПШ імаго у фазу трубкування – колосіння – 50-100 екз. / на 100 п.с., або 8-10 екз. / 1 колос; личинок у фазу наливу зерна – 20-30 екз. / 1 колос.
Завдаватимуть шкоди посівам зернових колосових й хлібні пильщики (звичайний хлібний, чорний). Початок льоту шкідника очікується на початку травня, яйцекладка та відродження личинок – в ІІ-ІІІ декаді травня. Виліт пильщиків зазвичай збігається із завершенням фази виходу в трубку – початком колосіння озимої пшениці. Впродовж 3-5 діб пильщики живляться нектаром на квітках багатьох рослин, особливо капустяних і молочайних. Після живлення вони заселяють посіви колосових, переважно пшениці, де відкладають яйця. Самка відкладає в середньому 30-50 яєць, обираючи більш розвинені стебла з товстою соломиною. Личинка розвивається в стеблі, що викликає зниження якості і маси зерна. ЕПШ імаго в фазу виходу у трубку – колосіння складає 4 екз. / 1 м².
Злакові попелиці за теплої вологої погоди в травні заселятимуть та пошкоджуватимуть озимі та ярі зернові культури. Злакові попелиці – переносники вірусних хвороб типу мозаїк та карликовості (вірус жовтої карликовості ячменю), тому потрібно вести постійний моніторинг і при перевищенні чисельності (ЕПШ злакових попелиць складає 10 екз. / 1 стебло при 50% заселених стебел у фазу виходу в трубку) обробити посіви рекомендованими Реєстром інсектицидами.
Наприкінці травня посіви зернових колосових культур заселятимуть хлібні жуки (жук-кузька), особливо в спекотні сонячні дні. Вночі та у хмарні прохолодні дні жуки звичайно ховаються під грудочками ґрунту, у його тріщинах. Протягом двох тижнів після виходу з зимівлі вони харчуються на колоссях злаків зерном молочної та воскової стиглості. Основна шкода полягає у поїданні жуком-кузькою зерна молочної стиглості та вибиванні вже стиглого, твердого зерна на землю. Особливо сильно пошкоджує пшеницю, жито, ячмінь. У цей же час відбувається парування. Невдовзі починається період відкладання яєць. Самиця заривається у ґрунт завглибшки 10-15 см і відкладає там купку яєць (30-40 шт.). Обробка крайових смуг посівів інсектицидами проводять за досягнення ЕПШ, який складає 3-5 екз. / 1 м².
За сприятливих погодних умов в травні, передусім за наявності періодичних опадів, широке розповсюдження та розвиток матимуть хвороби зернових культур. Озима пшениця уражуватиметься септоріозом, борошнистою росою, темно-бурою плямистістю, бурою листковою іржею, ячмені – гельмінтоспоріозними плямистостями. Підвищена вологість за низької температури повітря у другій половині вегетації зернових культур створюватиме оптимальні умови для розвитку хвороб колоса, зокрема фузаріозу.
Септоріоз пшениці – одна із найбільш поширених хвороб, яка зазвичай починається восени, потім вона зимує, і навесні, коли пшениця відновлює вегетацію, вона зазвичай є на полях. Септоріоз зменшує асиміляційну поверхню листків, викликає недорозвиненість колосу і передчасне дозрівання злаків. Недобір зерна іноді становить 30% і більше. Ранні посіви озимої і пізні посіви ярої пшениці пошкоджуються сильніше, ніж посіви оптимальних строків.
Борошниста роса. Зараження рослин проходить при температурі 0… +20 °С і відносній вологості повітря 50-100%. Висока температура повітря (понад +30 °С) затримує розвиток борошнистої роси. Інкубаційний період – 3-11 діб (в середньому 4-5). Борошниста роса на посівах озимої пшениці з’являється і розвивається ще з осені. Резерватором її патогена є сходи падалиці. Активний розвиток борошнистої роси спостерігається на затінених рослинах і в умовах коротшого періоду освітлення. Ранні посіви ярої пшениці уражуються менше, ніж пізні, а озимої – навпаки. Шкідливість борошнистої роси проявляється насамперед у зменшенні асиміляційної поверхні листків і руйнуванні хлорофілу та інших пігментів. При сильному ураженні знижується кущистість, затримується фаза колосіння, але не прискорюється достигання пшениці. Недобір урожаю від борошнистої роси може становити 10-15, іноді 30-35%.
Бура листкова іржа. Навесні враження посівів культур проходить при температурі у межах +2,5… +31°С (як правило +15…25°С), коли обов’язково є краплі опадів на листі. Інкубаційний період триває по-різному і в залежності від температури та стійкості сорту коливається у межах 5-18 днів. Протягом вегетаційного періоду інфекція формує кілька генерацій. А найбільше поширення хвороби відбувається в фазу цвітіння – молочна стиглість.
За інтенсивності ураження борошнистою росою, гельмінтоспоріозними і іншими плямистостями – 1%, септоріозом листя – 3-5% проводять обприскування посівів дозволеними Реєстром фунгіцидами. Повторні обробітки проти вищезазначених хвороб проводять за поновлення і наростання їх розвитку, проти хвороб колоса – у фази колосіння – цвітіння.
Посіви гороху повсюди продовжуватимуть заселяти та пошкоджувати бульбочкові довгоносики, а після відкладання яєць та відродження – їх личинки, що живляться корінцями. Найшкідливіші ці фітофаги за сухої жаркої погоди. Також горох заселятимуть та пошкоджуватимуть гороховий зерноїд, трипс, плодожерка, попелиці. Залишається ймовірність осередкової шкідливості горохового комарика (галиці). Прохолодна волога погода сприятиме розвитку хвороб на горосі: аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей.
Заселення гороху зерноїдом (брухусом) розпочнеться в період бутонізації – початок цвітіння гороху. Після додаткового живлення самки відкладатимуть яйця. Період яйцекладки у зерноїда розтягнутий і може тривати до трьох місяців. Після відродження личинка проникатиме всередину бобу і далі в насінину, де і продовжить свій розвиток (30-40 діб). Пошкодження зерна личинками брухуса призводить до зменшення його маси, погіршує якість, товарність та схожість. Пошкоджене зерно не можна використовувати на їжу та на корм худобі.
Горохова плодожерка – небезпечний шкідник гороху. Завдає суттєвої шкоди посівам у період наливу зерна, знижуючи врожай і товарну якість продукції. Личинка проникає в біб і виїдає одне або кілька насінин. Пошкоджені боби передчасно жовтіють, деформуються. Насіння втрачає схожість і товарну якість, стає непридатне до посіву. Втрати врожаю при масовому ураженні можуть становити до 30-40%. Через пошкодження, що їх завдають гусеницi, в зернiвку проникають збудники бактерiальних i грибних хвороб гороху, зокрема аскохiтозу. Чисельнiсть плодожерки i її шкодочиннiсть збiльшується у посушливi роки.
Гороховий трипс завдає шкоди гороху, виці, сочевиці, сої та іншим бобовим. В першу чергу завдають шкоди дорослі особини трипсів. У разі значної чисельності трипсів спостерігається побуріння та відмирання листків, скручування верхівок стебел, зморщення та пустоцвітість квітів, деформація й відпадання бобів, що призводить до різкого погіршення врожаю.
За наявності бульбочкових довгоносиків 10-15 екз. / 1 м² в період бутонізації – початку цвітіння проти горохового зерноїда 2-3 ж. / 10 п.с., попелиць 250-300 екз. / 10 п.с., трипса 2 лич. / 1 квітку, горохової плодожерки, акацієвої вогнівки 25-30 яєць / 1 м², горохового комарика посіви обробляють дозволеними Реєстром інсектицидами. Насіннєві ділянки проти хвороб обприскують фунгіцидами.
Найбільшу небезпеку сходам кукурудзи завдаватимуть ґрунтові шкідники – дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів, хлібних жуків, які виїдатимуть набубнявіле насіння, паростки, перегризатимуть корінці і стебла, та наземні – жуки чорнишів (мідляки), кравчик, довгоносики, гусениці совок, личинки шведських мух. Пошкодження від останніх сприятиме проникненню в рослини збудника пухирчатої сажки. У найнебезпечнішого шкідника кукурудзи – кукурудзяного стеблового метелика – у травні розпочнеться та проходитиме заляльковування гусениць, що перезимували. За сприятливих погодних умов у цей період (відносна вологість повітря не нижче 55%), та надалі під час вегетації, очікується зростання чисельності та шкідливості метелика.
Соняшнику завдаватимуть шкоду піщаний мідляк, довгоносики, різні види клопів, совок, ґрунтові шкідники. Для знищення ґрунтової кірки, бур’янів, шкідників та покращення фізіологічного стану рослин доцільним є суцільне боронування посівів на 3-4 добу після сівби; боронування за появи 2-3 пар листків поперек або по діагоналі поля. Для збереження посівів потрібно встановити постійний моніторинг та за необхідності (ЕПШ сірого та інших довгоносиків, піщаного мідляка, гусениці совок – 2 екз. / 1 м²) провести захисні заходи.
Озимому ріпаку продовжуватимуть завдавати шкоди ріпаковий квіткоїд (ЕПШ – 2-3 ж. / 1 рос. у період збільшення бутонів та 5-6 жуків на рослину на початку цвітіння ріпаку), оленка волохата, які живляться пилком, а також капустяний та ріпний білани, відродження їх гусениць прогнозується в другій декаді травня, ріпаковий пильщик (ЕПШ – 2 гус. / 1 рос.), листоїд (ЕПШ – 3 екз. / 1 м²), стебловий та насіннєвий прихованохоботники (ЕПШ – 1 ж. / 4 рос.), ріпаковий стручковий комарик, капустяна попелиця (ЕПШ – 10% заселених рослин) та ріпаковий барид. Необхідно проводити постійний моніторинг та при перевищені ЕПШ провести захисні обробки посівів проти комплексу шкідників.
На багаторічних травах розвиватимуться і шкодитимуть різні види довгоносиків, попелиці, клопи, гусениці совок, осередково лучний метелик, сарана. Особливу небезпеку становитиме фітономус, личинки молодших віків якого живитимуться верхівковими листочками, пошкоджуватимуть листкові і квіткові бруньки. Виїдаючи бруньки, шкідник знищує зачатки суцвіть і пошкоджує точку росту стебла. Личинки старшого віку відкрито живитимуться листям, скелетуючи його. Проти довгоносиків (5-8 екз. / 1 м2), гусениць підгризаючих совок на сходах першого року проводять обприскування дозволеними до використання інсектицидами.
Колорадський жук. У травні триватиме заселення шкідником картоплі, розсади томатів і баклажанів. Активна яйцекладка шкідника та відродження личинок очікується у ІІ-ІІІ декадах травня. Захищають рослини картоплі при заселені жуком 10% рослин. Проти личинок обприскують посіви за масової появи їх I-II віків та чисельності 10-20 екз. на кожній із 8-10% заселених рослин. Застосовують дозволені хімічні та біологічні препарати.
Посівам капусти та інших хрестоцвітих культур, за сухої жаркої погоди завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки. Капустяна муха заселятиме і пошкоджуватиме посіви передусім ранньої капусти. Розвиватимуться та шкодитимуть клопи, прихованохоботники, бариди, гусениці I покоління біланів, молі, капустяна попелиця та капустянка (вовчок).
Захисні заходи на капусті проводять при заселенні 10% рослин по 3-5 блішок, або 6-10 яєць капустяної мухи на кожну, обприскуванням країв чи всуціль площі дозволеними інсектицидами. Доцільним проти комплексу шкідників буде застосування біопрепаратів, ентомофагів.
Посіви цибулі пошкоджуватимуть цибулева муха та прихованохоботник. За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин, прихованохоботника – 5-10 лич. / 1 рос. або 2-4 ж. / 1 м² та інших шкідників посіви (крім цибулі на перо) обприскують дозволеними Реєстром інсектицидами.
Шкідники та хвороби плодових насаджень. У травні продовжуватиметься масове відродження личинок сисних шкідників – попелиць, медяниць, кліщів. Триватиме розвиток розанової та інших видів листокруток. Початок масового льоту яблуневої плодожерки очікується в І декаді травня. Активне відродження гусениць прогнозується з ІІ декади місяця (сума ефективних температур більше +10 °С – +200… +230 °С).
У І декаді травня триватиме літ та яйцекладка яблуневого і сливового пильщиків, личинки яких пошкоджуватимуть зав’язь і плоди, вишневої мухи (сума ефективних температур +180 °С), яка відкладатиме яйця під час утворення зав’язі у вишні і черешні.
За помірно теплої погоди з високою відносною вологістю повітря спостерігатиметься ураження листя й пагонів паршею яблуні і груші. Жарка погода сприятиме розвитку борошнистої роси яблуні. На кісточкових породах за прохолодної дощової погоди продовжуватиме розвиток збудник моніліозу, проявляючись у формі моніліального опіку. За помірно теплої і дощової повсюди набуватимуть поширення клястероспоріоз, кокомікоз, кучерявість листків персику.
Захисні заходи проти яблуневої плодожерки проводять в комплексі з іншими шкідниками дозволеними до використання інсектицидами. Проти хвороб додають препарати фунгіцидної групи.
Шкідники та хвороби винограду. Продовжуватиметься літ метеликів гронової листокрутки І генерації, відродження гусениць прогнозується в кінці І – на початку ІІ декади травня. Гусениці харчуватимуться бутонами і зав’яззю винограду (одна гусениця може знищити до 80 бутонів). ЕПШ складає 5-10 гус. / 100 грон. Захист слід проводити дозволеними препаратами. Зростатиме шкідливість кліщів, за наявності понад 2-3 кліщі на листок проводять обприскування акарицидами.
Інтенсивного розвитку мілдью слід очікувати при температурі повітря +18… +24 °С та при наявності крапельно-рідинної вологи на поверхні листків. Інтенсивного розвитку оїдіуму слід очікувати при температурі повітря +25…+30˚С, вологість не має такого значення, як для розвитку мілдью, конідії гриба проростають при всіх ступенях вологості.
Саранові (італійський прус, перелітна сарана, нестадні кобилки). У травні прогнозується початок відродження личинок саранових та їх розвиток на неорних землях. За умов сухої теплої погоди, відродження буде масовим та відбуватиметься крайове заселення сільськогосподарських культур, в першу чергу багаторічних трав. За чисельності італійського пруса – 2-5 екз. / 1 м², нестадних кобилок – 5-10 екз. / 1 м², посіви та інші угіддя захищають дозволенними препаратами згідно з Реєстром. Обробки проводять вранці та ввечері, коли комахи малорухливі і знаходяться на рослинах. Основну масу личинок саранових слід ліквідувати до закінчення розвитку ІІІ-ІV віків – до окрилення саранчуків.
Американський білий метелик пошкоджує практично всі плодові, а також багато лісових порід. Віддає перевагу яблуні, вишні, сливі, шовковиці. В І-ІІ декадах травня очікується літ метеликів та яйцекладка, згодом – відродження гусениць, які будуть наносити шкоду деревним багаторічним насадженням. Гусениці шкідника повністю об’їдають листя на деревах, утворюють гнізда, обплітаючи гілки павутиною. Таке пошкодження насаджень призводить до порушення процесів обміну у рослинах та їх ослаблення, у підсумку чого знижується врожайність плодових культур, захисна, декоративна, естетична функція зелених насаджень. У вогнищах поширення шкідника зрізують і спалюють павутинні гнізда.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними Реєстром препаратами. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання та мають Посвідчення про право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.