При проведенні обстеження посівів гороху в фазу бутонізації – цвітіння зафіксовано заселення рослин гороховим зерноїдом (брухусом), гороховими попелицями, південним сірим довгоносиком, подекуди гороховим трипсом, спостерігається літ горохової плодожерки.
Гороховий зерноїд поширений по всій території України. Найголовніша культура, яку пошкоджує цей шкідник, – горох, але може живитися також сочевицею, чиною, викою. Жуки горохового зерноїда заселяють посіви в фазу бутонізації з країв, поступово розповсюджуючись на всю площу. Імаго живляться пилком та пелюстками квіток. Активні у спекотну погоду і похмурі дні, а також уранці та ввечері ховаються в квітках гороху або поміж стуленими молодими листками. Личинки брухуса вгризаються в зелені боби, проникають у зернівку, де харчуються вмістом, виїдаючи зародок і ендосперм. Шкода від зерноїда полягає у псуванні зерна. Зниження схожості пошкодженого насіння в крупнонасінних сортів гороху досягає 55%, у дрібнонасінних – 85%. Через вміст отруйної речовини – алкалоїду кантаридину – пошкоджене зерно стає непридатним для харчування та кормів.
Серед заходів захисту можна виділити дотримування сівозмін, вчасному збиранні і обмолочуванні гороху, ранню оранку поля, застосування фумігантів для обробки насіннєвого гороху. Обприскування насіннєвих і фуражних посівів гороху у фазу бутонізації – до початку масового цвітіння треба здійснювати інсектицидами з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (далі – Реєстр). Захист посівів гороху від горохового зерноїда здійснюють за виявлення 3-5 екз. / 10 помахів сачком.
Горохова попелиця – небезпечний сисний шкідник, що уражує бобові культури (горох, сочевицю, люцерну). Комаха висмоктує сік, вводячи токсини, що призводить до деформації листя та суттєвого зниження врожаю. Пошкоджені рослини відстають у рості, листя скручуються, опадають квіти та зав’язі, боби деформуються, зменшується урожайність зерна, погіршується якість насіння. На чисельність попелиць впливають дощові зливи, які змивають комах на землю, холодна погода, що затримує розвиток шкідника; у південних регіонах – спека й посуха. У роки з підвищеною вологістю відмічається значна загибель попелиць від ентомофторозу.
Серед заходів захисту виділяють висів гороху у найбільш ранні строки, використовуючи ранньостиглі сорти. Посіви розміщувати на відстані від багаторічних бобових трав та полів з-під гороху не менш як 1000 – 1500 м. Обприскування посівів гороху інсектицидами проти попелиць проводити у фази від бутонізації до масового цвітіння за наявності 250-300 екз. / 10 помахів сачком або 20% заселених рослин.
Також на горосі у фазу бутонізації відмічається виліт метеликів горохової плодожерки, а масовий їх літ збігається з фазою цвітіння. Гусениці плодожерки прогризають отвір у стулці молодого боба (переважно біля верхнього шва) і крізь нього проникають усередину. Спочатку вони мінують стінку боба, потім живляться вмістом сім’ядолей. Кожна гусінь знищує до чотирьох зерен. Гусениці, завдаючи пошкоджень, сприяють розповсюдженню бактеріальних та грибкових захворювань гороху, зокрема аскохітозу. Захист посівів гороху від горохової плодожерки здійснюють за наявності 40 метеликів / 1 ловче коритце за ніч, у фазу формування бобів – 25-30 яєць / 1 м² або 10 % заселених бобів.
Горохові трипси. В першу чергу завдають шкоди дорослі особини трипсів, пізніше – личинки. Основними об’єктами ураження стають листки, квітки та боби. Застосування інсектицидної обробки буде мати максимальний ефект, коли на квітці налічується до двох личинок або імаго трипса.
Усі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні економічного порогу шкодочинності та лише дозволеними препаратами згідно з Реєстром. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, котрі пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.