На посівах озимого ріпаку відмічається заселення та пошкодження рослин ріпаковим насіннєвим прихованохоботником, ріпаковим квіткоїдом, оленкою волохатою, хрестоцвітими та ріпаковими блішками, капустяною міллю, триває літ капустяного та ріпного біланів.
Ріпаковий насіннєвий прихованохоботник. Шкідник може пошкодити 60-70% стручків, що призводить до втрати 30% врожаю. Насіннєві прихованохоботники пробуджуються у квітні і спочатку живляться на бур’янах, а потім на рослинах родини капустяних (хрестоцвітих). Шкодять як жуки, так і личинки. Імаго вигризають у стеблах, квітконіжках і бутонах невеликі заглиблення. Личинки, які відроджуються всередині молодих стручків ріпаку, живляться молодими насінинами, утворюючи отвори. У ці отвори відкладають яйця самки капустяного стручкового комарика (галиці). Також у місця пошкодження проникає патогенна інфекція, спричинюючи ураження такими хворобами як фомоз, склеротиніоз, біла та сіра гнилі. Одна личинка прихованохоботника за період розвитку може пошкодити 6-9 насінин. Розвивається в одному поколінні. При заселенні 10% рослин з чисельністю 2-3 жуки / 1 рослину в період утворення бутонів рекомендується обробка рослин інсектицидами.
Жуки ріпакового квіткоїда з’являються рано навесні та спочатку живляться на квітах різних рослин. Посіви ріпаку заселяють на початку бутонізації. Жуки пошкоджують тичинки, приймочки. Пошкоджені бутони з часом засихають та осипаються, внаслідок чого не утворюються зав’язь та стручки. При слабкому пошкодженні утворюються виродливі стручки з низькими врожаєм та якістю насіння. Личинки живляться внутрішніми частинами бутонів і квіток, переважно пиляками, іноді молодими стручками. Протягом року розвивається в одному поколінні. Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) ріпакового квіткоїда – 2-3 жуки / 1 рослину у період збільшення бутонів; 5-6 жуків / 1 рослину у фазу початкового цвітіння ріпаку.
Жуки оленки волохатої ранньою весною виходять з ґрунту і живляться на перших квітучих рослинах (кульбабі, тюльпанах, нарцисах), а пізніше переходять на квітучі плодові дерева та ягідники. Харчуються цвітом, виїдаючи тичинки і маточки, обгризають пелюстки. За лічені години об’їдають цвіт, тим самим знищують майбутній врожай. Після цвітіння садів оленка волохата мігрує на поля і заселяє посіви родини хрестоцвітих та інших культур. На посівах ріпаку жуки виїдають бутони, що не розкрились, заселяючи масив від лісосмуг та країв поля.
Також на посівах озимого ріпаку спостерігається ураження рослин пероноспорозом, фомозом, циліндроспоріозом, чому сприяють часті дощі та підвищена вологість повітря. Тому рекомендовано обробити посіви фунгіцидами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Заходи захисту:
Під час бутонізації ріпаку (до масового цвітіння) при перевищенні ЕПШ рекомендовано провести обприскування посівів інсектицидами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Враховуючи те, що ріпак медоносна культура, а препарати проти шкідників можуть бути причиною отруєння та загибелі бджіл, необхідно використовувати не токсичні або малотоксичні препарати, суворо дотримуючись правил техніки безпеки та регламентів застосування. Обприскування посівів пестицидами виконувати у вечірні (18-22) та ранкові (до 8-10) години. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмуру, прохолодну погоду, коли бджоли не літають.
Всі фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється точна дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату. У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні таблички.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ, суворо дотримуючись правил техніки безпеки при роботі з пестицидами та лише дозволеними препаратами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та «Доповнень до Переліку». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання та мають Допуск (посвідчення) на право роботи з пестицидами і агрохімікатами.