Прогноз складений фахівцями управління фітосанітарної безпеки Головного управління на основі багаторічних спостережень.
Протруювання посівного матеріалу – запорука отримання здорових дружних сходів, збереження рівномірного розташування рослин, високої врожайності та якості врожаю. Щоб уникнути пошкодження посівів шкідниками та ураження хворобами особливу увагу слід приділити передпосівній підготовці, зокрема протруєнню насіння. Вибір протруйника насіння слід проводити з урахуванням спектра його фунгіцидної активності та видового складу збудників хвороб, який визначається за результатами фітоекспертизи насіння. Протруюють насіння завчасно за 2-3 тижні, або безпосередньо перед сівбою.
За оптимальних погодних умов протруйники забезпечують захист молодих рослин, які є найбільш вразливими, впродовж 20-40 днів після сівби. Поєднання фунгіцидних та інсектицидних протруювачів забезпечує можливість захистити сходи не тільки від збудників хвороб, а й від комплексу шкідників. Проти кореневих гнилей, сажкових хвороб, гельмінтоспоріозів, пліснявіння насіння та інших хвороб застосовують протруйники фунгіцидної дії на основі флутріафолу, карбендазиму, тритіконазолу тощо. Проти личинок коваликів та чорнишів, гусениць підгризаючих совок, хлібних жуків, туруна насіння обробляють препаратами на основі імідаклоприду, тіаметоксаму, диметоату. Протруйники слід обирати, керуючись «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
З появою сходів озимих зернових культур осередково їх будуть пошкоджувати ґрунтові шкідники – личинки туруна, хлібних жуків і хрущів, а також дротяники та несправжні дротяники, які знищують насіння, проростки і сходи. В ІІ-ІІІ декадах серпня фіксувався вихід з літньої діапаузи імаго хлібного туруна та заселення стерні зернових культур. При наявності достатньої кількості вологи в І-ІІ декадах вересня очікується масова яйцекладка шкідника, а в ІІ-ІІІ декадах вересня – відродження личинок туруна. Живлення личинок шкідника розпочнеться за середньодобової температури повітря +7… +8°С і триватиме до -5 °С.
Личинки туруна, що живуть у ґрунті, харчуються сходами вночі. Вони затягують листки до своїх нірок. Пошкоджені рослини мають вигляд пожованих. У місцях підвищеної чисельності шкідника сходи зріджуються і з’являються залисини. Строки обробок посівів визначаються термінами відродження личинок, їх чисельністю (економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) – 1-2 личинки / 1 кв. м у фазу сходів), встановлюються шляхом проведення ґрунтових розкопок.
Провідну роль у боротьбі з хлібною жужелицею відіграють агротехнічні заходи, а саме сівба озимини у допустимо пізні строки, науково обґрунтована сівозміна, збирання врожаю в оптимально ранні та стислі строки, проведення лущення стерні та рання оранка, адже своєчасний обробіток ґрунту також знижує нагромадження шкідника.
На забур’янених полях озимини після парових та інших ранніх попередників створюватимуться передумови для розмноження озимої та інших видів підгризаючих совок. За появи осередків високої чисельності гусениць совок (ЕПШ у посівах озимої пшениці – 2-3 екз. / 1 кв. м) застосовують інсектициди. Кращі результати дають обробки у вечірні години, коли гусінь підгризаючих совок харчується рослинами. Інсектициди доцільніше застосовувати в період виплодження гусениць та появи їх II віку, коли вони живляться відкрито і найбільш уразливі.
Загрозу сходам зернових колосових культур становитимуть сисні фітофаги (злакові попелиці, цикадки, мухи), а також хлібні блішки і цикадки. В вересні відбуватиметься літ імаго, яйцекладка та відродження личинок злакових мух осінньої генерації. Найбільш уразливий період розвитку сходів озимих культур – фаза 1-2 листків. В цей час мухи заселяють найбільш розвинені рослини ранніх і оптимальних строків сівби, насамперед, поля з меншою густотою стояння рослин. Особливо небезпечно заселення злаковими мухами зріджених сходів раннього строку сівби та по попереднику озима пшениця.
Збільшення чисельності злакових попелиць і цикадок залежатиме від гідротермічних умов. При середньодобовій температурі +13…15 °С і вище, сухої теплої погоди наприкінці вересня попелиці і цикадки загрожуватимуть посівам озимини, передусім, як переносники вірусних хвороб. В уражених вірусами рослин знижується зимостійкість і вони можуть загинути взимку чи навесні.
За перевищення ЕПШ під час сходів – на початку кущіння озимих зернових, а саме: 40-50 екз./ 100 помахів сачком, або 6-10% заселених стебел злакових мух; 100-150 злакових попелиць / 1 кв. м, або 5-10 екз. / 1 росл. при 50% заселених рослин проводять обприскування посівів інсектицидами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Протягом вересня за умови інтенсивних опадів та високої вологості повітря ранні сходи та молоді рослини озимих культур можуть уражуватися кореневими гнилями, борошнистою росою, септоріозом, плямистостями листя (гельмінтоспоріозами).
Мишоподібні гризуни. Міграція гризунів на стерню, площі просапних культур, розпочалась з середини серпня, найвищою їх чисельність залишається на посівах багаторічних трав та неорних землях. У вересні сприятливі погодні умови та наявність кормової бази сприятимуть зростанню чисельності шкідників та їх масовому переселенню на сходи озимих колосових культур та озимого ріпаку.
Заходи з обмеження чисельності гризунів:
- глибока зяблева оранка, що позбавлятиме гризунів кормової бази та надійного сховища;
- контроль за розвитком та регулювання чисельності цих шкідників в місцях резервацій з метою недопущення їх розселення на посіви сільськогосподарських культур;
- мінімізувати втрати врожаю при збиранні, своєчасне збирання післяжнивних решток, застосування отруйних принад. Зернові принади використовують при перевищенні ЕПШ, який складає 3-5 і більше жилих колоній / 1 га.
На посівах соняшнику пізніх строків сівби в І-ІІ декадах вересня на кошиках продовжиться харчування гусені бавовникової совки ІІІ покоління, соняшникової вогнівки. Пошкодження гусеницями та іншими шкідниками сприяють проникненню збудників інфекцій, що викликають гнилі кошиків (білої, сірої, сухої). Тому для зниження шкідливості цих хвороб необхідно планувати проведення десикації, яка зупиняє їх розвиток. Для знищення зимуючого потенціалу шкідників після збирання врожаю подрібнюють рослинні рештки і заорюють їх в ґрунт.
Стебловий (кукурудзяний) метелик. Пізнім посівам кукурудзи завдаватимуть шкоди гусениці ІІ покоління стеблового метелика. Гусінь стеблового (кукурудзяного) метелика останніх віків завершуватиме живлення у рослинах кукурудзи та інших товстостеблих культур. Пошкодження стебловим метеликом обумовлює ураження качанів кукурудзи фузаріозом. Вже в ІІ-ІІІ декадах вересня гусінь стеблового метелика спуститься у нижню частину стебла, де залишиться зимувати. Тому для попередження розмноження фітофага у наступному році, проводять низьке зрізування стебел культури.
За високої температури та оптимальної вологості повітря продовжуватиметься розповсюдження летючої та пухирчатої сажок на кукурудзі, особливо в приватному секторі. Стримують розвиток хвороби дотримання сівозміни, якісне протруєння насіння, вирощування стійких сортів та гібридів.
У вересні за сприятливих погодних умов (випадання опадів) та наявності інфекції, на сходах озимого ріпаку можливий розвиток хвороб. За появи симптомів хвороб, як-от фомоз, циліндроспоріоз, альтернаріоз на озимому ріпаку рослини захищають фунгіцидами – карамбою, містіком та іншими, які, окрім знищення фітопатогенної інфекції, запобігають переростанню рослин та сприяють покращенню перезимівлі.
На сходах озимого ріпаку завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки, підгризаючі гусениці озимої совки, несправжньогусениці ріпакового пильщика, листогризучі гусениці капустяної совки, капустяного і ріпного біланів.
У І декаді вересня очікується відродження гусениць озимої совки, які з появою сходів озимого ріпаку пошкоджуватимуть посіви, підгризаючи рослини з землі, інколи перегризають стебла, корінці, знижуючи густоту рослин. Живлення гусениць триватиме протягом вересня-жовтня. На зимівлю гусениці VI віку підуть лише e III третій декаді жовтня при знижені температури повітря.
Хрестоцвіті блішки пошкоджуватимуть сходи озимого ріпаку, особливо за сухої, спекотної погоди. Жук пошкоджує сім’ядольні і першу пару справжніх листків ріпаку, вигризаючи круглі «віконця». За більших пошкоджень ці отвори можуть зливатися, внаслідок чого сім’ядолі і перші листки засихають. Якщо пошкоджена точка росту, то рослина гине. У разі масового розмноження блішки за два-три дні здатні повністю знищити ніжні сходи ріпаку. ЕПШ – 3-5 жуків при 10% заселених рослин. При перевищенні ЕПШ посіви рекомендовано обробити препаратами з «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Ріпаковий пильщик масово з’являється на посівах з настанням прохолодної погоди, особливо при високій вологості повітря. Несправжні гусениці ріпакового пильщика харчуються листям, спочатку скелетують, а потім грубо об’їдають, залишивши лише жилки. Пошкоджені рослини нерідко гинуть, що призводить до зрідження чи повної загибелі посівів. ЕПШ несправжніх гусениць ріпакового пильщика – 1-2 екз. / 1 рос., або 2-3 екз. / 1 кв. м.
Ріпаковий та капустяний білани. Триватиме літ метеликів, яйцекладка та з ІІ декади вересня прогнозується відродження гусениць ІІІ покоління шкідника та заселення і пошкодження ним посівів озимого ріпаку та пізніх сортів капусти. Гусениці ведуть поодинокий спосіб життя: спочатку живляться на листках з нижнього боку, згодом переміщуються на верхній бік листків та об’їдають їх. Дорослі гусениці з’їдають листкову пластинку повністю, зокрема товсті жилки. ЕПШ біланів – 3-5 екз. / 1 рос. при 10% заселених рослин.
На початку вересня очікується відродження гусениць капустяної совки ІІ покоління та пошкодження ними рослин, в першу чергу, пізніх сортів капусти, пізніше озимого ріпаку. Гусениці I віку скелетують листя знизу, а II та III – вигризають у листках наскрізь отвори неправильної форми. Гусениці старших віків з’їдають листки повністю. Живляться переважно вночі, а вдень ховаються при основі рослин. Використання інсектицидів доцільне при заселенні совкою 5% рослин із середньою щільністю дві і більше гус. / 1 рос.
За умов теплої сухої погоди шкідливість фітофагів на посівах озимого ріпаку прогресуватиме, тому обов’язковим є обприскування піретроїдними або фосфорорганічними інсектицидами.
На томатах в приватному секторі продовжуватиметься розвиток та розповсюдження фітофторозу, макроспоріозу, верхівкової гнилі, а насаджень капусти – фомозом, альтернаріозом, пероноспорозом бактеріозом (судинним, слизовим) та іншими.
Триватиме літ метеликів факультативного ІІІ покоління яблуневої плодожерки та очікується заляльковування гусениць. На багаторічних насадженнях поширюватиметься парша та плодова гниль.
Після збирання урожаю плодів, з метою виявлення зимуючого запасу шкідників і планування заходів захисту саду, проводять моніторинг фітосанітарного стану плодових. З організаційно-господарських заходів у садах проводять збір і знищення червивої падалиці, обрізку прив’ялих гілок, розпушують ґрунт під кронами (з метою знищення шкідників, що йдуть в ґрунт на заляльковування), знімають павутинні гнізда тощо.
Гусениці ІІІ покоління гронової листокрутки пошкоджуватимуть виноградні насадження пізніх строків дозрівання. У кінці вересня очікується їх заляльковування. Можливе пошкодження листків виноградним зуднем та павутинним кліщем.
Триватиме розвиток мілдью та оїдіуму. Пошкодження ягід шкідниками сприятиме розвитку сірої гниллі на гронах.
Саранові. Переважають в угрупованні саранових нестадні види (кобилки, коники). Негативний вплив гідротермічних умов періоду вегетації зумовив невелику чисельність італійського пруса та перелітної (азіатської) сарани. Влітку шкідники розвивались на узбіччях доріг, біля ставків, річок та лісосмуг, на бур’янах, в крайових смугах посівів сільськогосподарських культур, пасовищах та луках.
У вересні відбуватиметься літ окрилених саранчуків та відкладання ними яєць у ворочки. Враховуючи, що більшість саранових живуть і розмножуються на цілинних занедбаних угіддях, за високої чисельності ворочок, найефективнішим прийомом восени є проведення боронування, дискування або оранки всієї площі в залежності від характеру її використання (неудоби, пасовища, інше), чим знищується до 80% шкідників. Суцільні хімічні обробки угідь планують за наявності 1-2 і більше ворочків / 1 кв. м, лише у вогнищах високої чисельності.
Американський білий метелик. У вересні відбуватиметься заляльковування гусениць ІІ покоління шкідника. Ймовірний літ метеликів факультативного ІІІ покоління. У вогнищах поширення шкідника зрізують і спалюють павутинні гнізда.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ, суворо дотримуючись правил техніки безпеки при роботі з пестицидами та агрохімікатами та лише препаратами з «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання та мають Допуск (посвідчення) на право роботи з пестицидами і агрохімікатами.