Міжнародні торгівельні відносини України щороку розширюються. Разом з рослинним імпортом зростає можливість занесення на територію України регульованих шкідливих організмів. Державні фітосанітарні інспектори Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області постійно здійснюють фітосанітарний контроль до вантажів, що надходять з інших країн. Це робиться задля того, аби не допустити проникнення та розповсюдження на нашій території регульованих шкідливих організмів.

 

З метою встановлення фітосанітарного стану державні фітосанітарні інспектори сектору фітосанітарного контролю №7 провели фітосанітарний контроль до кави зеленої в зернах, яка надійшла з Республіки Бразилія. Необсмажена кава надходить в Україну у мішках та має незвичний зелений колір.

Кава – напій, що виготовляється зі смаженого насіння плодів – «бобів» кавового дерева. Кава найбільше цінується через виражену збадьорливу дію, завдяки вмісту алкалоїдів кофеїну та теоброміну. Кава культивується з давніх часів і посідає важливе місце в кулінарних традиціях багатьох культур світу. За деякими оцінками, кавовий напій є другою за обсягами споживання речовиною на Землі після води.

Арабіка

Основними торговими видами кавових бобів є арабіка та робуста. Робуста, як рослина, є набагато витривалішою, проте напій з робусти сильно поступається арабіці якістю, тому робуста використовується майже виключно у блендах. Менш розповсюдженою є ліберика, що не має харчової цінності.

Робуста

Існує багато версій відкриття людьми кави як напою, але майже всі вони називають батьківщиною кави Ефіопію. Тонізуючі властивості плодів кавового дерева були відомі принаймні з VI сторіччя. Першими на них звернули увагу племена галла (оромо). Вони робили з кавових ягід та тваринного жиру кульки, які брали з собою, щоб підтримувати сили в далеких переходах. Досить рано – під назвою «бун» – кавові ягоди стали відомі й арабам, які жили в Ємені.

Збереглося кілька легенд про походження кави. Однією з найпоширеніших є розповідь про кмітливого пастуха Калді, чиї кози поїли листя кавового дерева і стрибали після цього немов навіжені. Більш реалістична версія називає винахідником кави суфія Омара з єменського міста Моха. Змушений ховатися від заздрісників, він залишився без їжі з самими лише кавовими зернами і вирішив зварити з них напій, смак якого йому настільки сподобався, що він вирішив пригостити їм перехожих прочан, а вже ті рознесли рецепт до інших міст і країн.

Обсмажування – один з головних етапів в отриманні кави. При обсмажуванні зелені кавові зерна збільшуються в об'ємі і міняють колір із зеленого на коричневий. Смак кави формується за допомогою багатьох складних ароматичних хімічних сполук. У залежності від того, властивості яких сполук хочуть проявити, підбирається оптимальний режим обсмажування.

Зазвичай виділяють чотири ступені обсмажування. Найлегший називається скандинавським, темний – віденським, більш темніший – французьким обсмажуванням. Найтемніший ступінь – італійський. В європейській кавовій традиції, як правило, кава темного обсмажування використовується для приготування еспресо, легкий ступінь обсмажування використовується частіше для заварювання кави у френч-пресі.

Після здійснення відповідних фітосанітарних процедур кава буде обсмажена, і на кожному кроці можна буде відчути її п’янкий аромат.