Тепла, майже безсніжна погода січня, без інтенсивних опадів і достатня кормова база сприяють швидкому розмноженню і подальшому наростанню чисельності гризунів на посівах зернових культур, озимого ріпаку, а особливо – багаторічних трав та неорних земель. При масовому розмноженні гризуни сильно зріджують посіви, навесні серед зеленіючих посівів бувають великі прогалини з норами і ходами шкідників. На окремих полях за несвоєчасного регулювання чисельності гризунів втрати зерна озимої пшениці становили 35-40%. У роки ж масового їх розмноження подекуди виникає потреба у пересіві пошкоджених масивів. У садах миші підгризають коріння, обгризають кору, найбільшої шкоди завдають молодим деревам, які можуть загинути.

Мишоподібні гризуни

У сільськогосподарських угіддях зустрічаються полівка звичайна, курганчикова та польова миші. Протягом року самки дають від 3 до 7 і більше приплодів по 3-8 мишенят у кожному, максимально – 12 шт. За сприятливих умов миші розмножуються масово, здатні швидко відновлювати популяцію та повторно заселяти сільськогосподарські угіддя. Необхідно вести постійний моніторинг за посівами, а особливу увагу необхідно приділяти полям після стерньових і просапних культур, угіддям, що межують з лісосмугами, неорними землями та багаторічними травами, а також площам, де не проводилися винищувальні заходи з осені.

При перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ), який становить 3-5 кол./га на посівах озимих культур та багаторічних травах проводять захисні заходи, застосовуючи родентициди, які рекомендовані «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Розмноження гризунів може обмежуватися природними факторами. Так, сильні морози та відсутність снігового покриву, ожеледиці й утворення крижаної кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу спричинюють їх загибель.

 

Хлібний турун

У сонячні дні та за температури повітря вище +5 ˚С протягом 5-7 днів ймовірне відновлення живлення личинок шкідника на посівах озимих зернових культур, особливо посіяних по стерньовим попередникам.

Враховуючи те, що личинки живилися тривалий час протягом листопада-грудня та пішли на зимівлю переважно в ІІ-ІІІ віках, слід очікувати активного їх живлення та значного пошкодження сільськогосподарських культур. Необхідно вести постійний моніторинг за посівами, особливо по стерні та при перевищенні ЕПШ туруна (у фазу кущіння 2-3 екз./кв.м.) обробити посіви інсектицидами. У місцях підвищеної чисельності шкідника рослини зріджуються і з'являються лисини. Тож можна обмежитися обробкою інсектицидами цих вогнищ з захватом 4 -6 м навколо них.

За умов теплої погоди, відносної вологості повітря на рівні 60-100% та ранкових густих туманів на загущених, добре розвинутих посівах озимої пшениці та ячменю слід очікувати розвитку кореневих гнилей, борошнистої роси, септоріозу та гельмінтоспоріозів (темно-бура та сітчаста плямистість). Також за умов м’якої зими, теплої, вологої погоди в лютому можливий прояв таких хвороб зернових культур, як снігова пліснява, гібелліноз, та осередкове поширення зимового зернового кліща.  

 

Гібелліноз – нова для України хвороба, поки що має локальне поширення.

Але є реальна загроза її поширення, насамперед, у південних районах України. До  фази трубкування озимої пшениці хвороба проявляється у вигляді прикореневої гнилі, а в більш пізні фази як гниль стебел. Захворювання викликає прямі втрати врожаю, як наслідок випадіння рослин, зниження коефіцієнта кущіння, зниження маси 1000 зерен. На пошкоджених стеблах вище вузла кущіння з’являються видовжені плями (3-5 см) з чіткою облямівкою кавового кольору. У фазу кущіння на листових пластинках і вузлах зверху з’являються овальні плями пісочного кольору з коричневою облямівкою. По мірі росту рослин і при наявності сприятливих погодних умов плями поширюються вгору по стеблу, повністю його обхоплюючи. На плямах формується рясний наліт міцелію; спочатку білого кольору, потім він стає темно-сірим. На міцелії утворюється маса дрібних чорних склероцій гриба. Уражене стебло має темний колір, а порожнина його заповнена сірим міцелієм. Крім пшениці, гібеллінозом уражуються ячмінь, жито і тритикале.

 

Снігова  пліснява найяскравіше проявляється навесні, інколи в лютому після танення снігу. На листках озимих з'являються водянисті плями з павутинним нальотом (міцелієм гриба) від брудно-білого до світло-рожевого кольору, наліт швидко зникає за сонячної й вітряної погоди. Плями призводять до склеювання листків; внаслідок чого уражене листя відмирає. Біля основи стебел і на залишках загиблих рослин протягом усього вегетаційного періоду формується конідіальне спороношення гриба. При сильному ураженні спостерігається відмирання вузла кущіння, листових піхв, коренів і загибель всієї рослини. У роки з епіфітотійним розвитком хвороби ураження рослин становить 40-50%, можлива втрата 15-20% урожаю. На окремих полях посіви можуть повністю загинути.

 Фактори, що сприяють розвитку снігової плісняви:

• Ослаблення рослин в результаті несприятливих умов (відлига, надмірна вологість ґрунту, тривале залягання снігового покриву значної товщини, під яким спостерігається значний перепад температур: температура ґрунту вища, ніж снігового покриву, повільне танення снігу і випадання його на не промерзлий ґрунт, порівняно низька температура навесні).
• Висока вологість повітря при відносно низькій температурі (+4 °С) навесні.
• Повторні та загущені посіви культури.
• Підвищені дози азотних добрив.
• Розташування посівів озимих культур в знижених місцях.

Для недопушення розповсюдження хвороб озимих зернових культур застосовують ранньовесняне обприскування посівів фунгіцидами, що рекомендовані «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Обприскування найкраще проводити у сонячні дні, за температури повітря не менше +5 °C.

Оскільки зимовий зерновий кліщ є для багатьох агрономів новим, то виникають складнощі з діагностикою ушкоджень. Часто їх плутають з проявом кореневих гнилей. Дорослі кліщі до 1 мм довжини, овальні, темно-зелені або майже чорні з червоними ногами, в задній частині з червоною плямою навколо анального отвору. Оптимальна температура для відкладання яєць кліщем і появи личинок +8… +15 °С, а для харчування кліщів +4…+23°С. Кліщі активні в похмуру погоду та нічний час. В сонячні дні ховаються під грудочками ґрунту. Харчуючись, кліщі розривають епідерміс листя і висмоктують клітинний сік, що містить хлорофіл. На листках утворюються сіруваті плями, рослини набувають характерного сріблясто-сірого або жовтуватого забарвлення, прикоренева частина темніє. Верхівки листя в’януть і буріють. Пошкоджені рослини відстають у рості. Нерідко причиною таких весняних ушкоджень вважають вимерзання.

У весняний період при відновленні вегетації рослин  для локалізації та ліквідації осередки підвищеної чисельності зимових кліщів на озимій пшениці доцільно обробити інсекто-акарицидами, рекомендованими до використання згідно  з  «Переліком  пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Слід пам’ятати, що м’яка зима та затяжна весна сприяє розвитку фітофага. У разі встановлення чисельності шкідника вище економічного порогу шкідливості (5 екземплярів на 1 лист) застосування хімічних засобів захисту можливо з урахуванням властивостей інсектицидів та погодних умов.

Позитивні температури повітря сприяють активізації комірних шкідників в зерносховищах. Найпоширеніші та найнебезпечніші шкідники зерна та зернової продукції: комірний довгоносик, хрущаки, борошняні кліщі, гороховий і квасолевий зерноїди, зерновий точильник, зернова міль та південна комірна вогнівка. Втрати збіжжя від комірних шкідників можуть сягати до 30%.

В зимовий період надійним способом обмеження чисельності шкідників є приморожування зерна. Більшість комах за температури нижче -15 ˚С гине протягом доби. Також в зерносховищах проводять фумігацію або аерозольну обробку. Обробляти склади необхідно коли шкідники знаходяться в активному стані за температури не нижче +12 ˚С.

Всі роботи із захисту сільськогосподарських культур необхідно проводити дозволеними до використання препаратами з «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні», суворо дотримуючись правил техніки безпеки при роботі з пестицидами та агрохімікатами. До роботи з отрутохімікатами допускаються лише ті особи, що пройшли навчання та мають допуск (посвідчення) на право роботи з пестицидами і агрохімікатами.